Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3612/23
ПОСТАНОВА
07 листопада 2023 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
28.08.2023 о 22 год. 13 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання ухилилась від виконання обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо забезпечення необхідних умов проживання та виховання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушила ст.150 СК України, що виражається в зловживанні спиртними напоями та перебування в присутності дітей в п'яному вигляді, залишення їх без нагляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнала. Щиро розкаюється в скоєному, запевняючи, що більше подібного вчиняти не буде.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір'ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов'язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст. 187 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Аналіз приписів Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства" дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Окремо слід зазначити, що за змістом ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 №3 під "непіклуванням про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя" слід вважати: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; неспілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; невиявлення інтересу до її внутрішнього світу; нестворення умов для здобуття нею освіти. При цьому, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №845625 від 02.09.2023; рапортом інспектора-чергового ВП №1 Коростенського РУП від 28.08.2023; письмовим поясненням ОСОБА_6 від 28.08.2023, копіями свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 05.05.2023 у справі №286/1351/23, яка підтверджує, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона не виконувала обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх дітей, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, її майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність порушника у відповідності до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння.
Обставиною, що обтяжує відповідальність порушника у відповідності до ст.35 КУпАП, є вчинення однорідного правопорушення особою, яку повторно протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, оцінивши обставини вчинення правопорушень та особу порушника, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, однак на шлях виправлення не стала та вчинила знову аналогічне адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.24,33, 184, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 2040 (дві тисячі сорок) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: (отримувач: ГУК у Жит. обл./ТГ м.Овруч 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (стандарт IBAN): UA788999980313020106000006767, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.
Реквізити для сплати судового збору: (отримувач: ГУК у Жит. обл./ТГ м.Овруч 22030101, код ЄДРПОУ 37976485, код отримувача ЄДРПОУ: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (стандарт IBAN): UA898999980313111206000006767, код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: А. Л. Гришковець