ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3865/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк"
до ОСОБА_1
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (Відповідач) 66 616,05 грн заборгованості за тілом кредиту згідно кредитного договору №2530905126-КД-1 від 22.06.2021 та 2 080,81 грн заборгованості по процентах.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 31.08.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3865/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Учасники справи були своєчасно повідомленні про відкриття провадження.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу позивача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв'язку.
Під час вручення поштового відправлення з позначкою “Вручити особисто”, внутрішнього рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім'я та прізвище у спосіб та відповідно до порядку, що встановлені оператором поштового зв'язку.
Відповідні дані про вручення поштового відправлення також повинні містити інформацію про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Інформація про вручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.
Станом на день прийняття рішення поштове повідомлення про вручення ухвали суду відповідачу не повернуто відділенням поштового зв'язку до суду, тому, за відстеженням поштового пересилання №6102271260082 з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" судом встановлено, що поштове відправлення (ухвалу від 05.09.2023) було вручено відповідачу особисто - 12.09.2023.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, відповідач належно повідомлений про розгляд справи.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Про розгляд справи Господарським судом Харківської області обізнаний.
Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, 06.11.2023 судом після виходу з нарадчої кімнати підписано скорочене рішення у справі (вступна та резолютивна частина).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
22.06.2021 року між АТ КБ "ПриватБанк" (позивачем) та ФОП Гадлевська Н.В. (відповідачем) було укладено кредитний договір № 2530905126-КД-1 (далі "кредитний договір"), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 125 995,65 грн (п. А.2. кредитного договору), із терміном повернення 01.06.2023 (п.п.А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору). Також позивач і відповідач уклали додаткову угоду № 1 від 22.06.2021 до кредитного договору (далі "додаткова угода № 1").
Пунком А.2. кредитного договору встановлено ліміт кредитних коштів, який складає 125 995,65 грн: 125 400,00 грн на придбання Мінітрактора ДТЗ, 595,65 грн на сплату страхових платежів.
В пункті А.4. кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту - 29090025905600 (далі "кредитний рахунок")
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни; невідновлювальна кредитна лінія (далі "кредит") надається для придбання відповідачем основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника: ФОП Карпова Є.Г., рахунок ФОП Карпової Є.Г. НОМЕР_1 .
Пунктом 2.1.2 кредитного договору встановлено, що банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника для придбання Позичальником сільськогосподарської техніки та/або обладнання, у межах суми, обумовленої п.1.1 договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1., 2.2.12 цього договору.
Пункт 2.2.1: позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору.
Пункт 2.2.12: позичальник зобов'язується належно оформити договори застави сільськогосподарської техніки і страхування.
Пунком 6.1. кредитного договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма сторонами. Позивачем надано роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису сторін кредитного договору.
Згідно меморіального ордера № 3 від 23.06.2021 року, наданого позивачем до позовної заяви, з кредитного рахунку № НОМЕР_2 на рахунок ФОП Карпової Є.Г. НОМЕР_1 переведено 125 400,00 грн за призначенням "доплата за мінітрактор ДПЗ 5244 НРХ згідно договору купівлі-продажу №12 від 25.03.2021., зг. рах№12 від 25.03.2021, без ПДВ" (а.с. 26 том 1).
Згідно виписки по рахунку НОМЕР_2 , який обліковується за відповідачем вбачається, що 23.06.21 проведено на рахунок НОМЕР_3 суму в розмірі 125 400,00 грн з призначенням платежу: доплату за мінітрактор ДТЗ 5244 НРХ згідно купівлі-продажу №12 від 25.03.2021., зг. рах№12 від 25.03.2021. без ПДВ (назва кореспондента - Карпова Є.Г. ФОП, № документу 3) (а.с. 24-25 том 1).
Таким чином, запис в виписці по рахунку 20636052171569 від 23.06.2021 року не співпадає з наданим позивачем суду меморіальним ордером № 3 від 23.06.2021 року за кореспондентськими рахунками: у виписці по рахунку НОМЕР_2 - кореспондентський рахунок за транзакцією від 23.06.2023 за документом №3 39004012300001 (не відповідає умовам пункту 1.1 кредитного договору); у меморіальному ордері №3 від 23.06.2021 - кореспондентський рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1.19-1 частини 1 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (чинний на момент складання меморіального ордеру №3 від 23.06.2021 року; {Закон втратив чинність на підставі Закону № 1591-IX від 30.06.2021}), меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, меморіальний ордер, відповідно до чинного на момент його складання законодавства України - внутрішній банківський документ, який служить підставою для проведення транзакцій за розрахунковими банківськими рахунками.
Таким чином, суд зазначає, що хоч меморіальний ордер було складено позивачем на виконання пунктів 1.1, 2.1.2 кредитного договору, однак за цим ордером транзакції позивачем не проведено, згідно наданих позивачем виписок з рахунків відповідача: у виписці по рахунку НОМЕР_2 - кореспондентський рахунок за транзакцією від 23.06.2023 за документом №3 - 39004012300001, а не 26006016700078, як має бути відповідно до приписів пункту 1.1 кредитного договору.
Доказів того, що на рахунок відповідача було надано кредитний ліміт, або переказ 125 400,00 грн чи 125 995,65 грн суду не надано.
Транзакція від 23.06.21, проведена на рахунок НОМЕР_3 в розмірі 125 400,00 грн з призначенням платежу: доплату за мінітрактор ДТЗ 5244 НРХ згідно купівлі-продажу №12 від 25.03.2021., зг. рах№12 від 25.03.2021. без ПДВ (назва кореспондента - Карпова Є.Г. ФОП, № документу 3) - не відповідає приписам пункту 1.1 кредитного договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За наявними в справі матеріалами суд констатує, що позивачем не надано суду доказів надання кредитних коштів відповідачу відповідно до умов кредитного договору від 22.06.2021 року № 2530905126-КД-1.
Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
Також суд звертає увагу, на те що умовами кредитного договору визначено два рухунки:
- рахунок відповідача 29090025905600 (пункт А.4 кредитного договору);
- рахунок третьої особи для надходження кредитних коштів 26006016700078 (пункт 1.1 кредитного договору).
Позивачем надано суду кілька виписок за різними рахунками, однак жодна виписка по рахунку не свідчить про надходження кредитних коштів або відповідачу (в тому числі у вигляді кредитного ліміту), бо по кожній виписці вхідний залишок 0,00 грн, і відсутні відповідні транзакції, або третій особі на рахунок НОМЕР_1 .
Рахунок відповідача 20636052171569, за яким позивач доводить прострочення по кредиту за кредитним договором - взагалі відсутній в умовах договору, а згідно виписки по рахунку НОМЕР_4 в транзаккціях з погашення заборгованості чи відсотків кореспондентом виступає сам відповідач (а.с. 72-76 том 1).
Отже, саме Банк не довів позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 13, 14, 74 ГПК України). З огляду на суперечливість наданих позивачем доказів про виконання умов кредитного договору, які не співпадають з випискою з розрахунку заборгованості щодо надання кредиту чи кредитного ліміту, суд позбавлений процесуальної можливості ухвалити законне й обґрунтоване рішення щодо задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 03.08.2022 по справі № 156/268/21.
Підсумовуючи викладене, позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів надання кредитних коштів позивачем відповідачу за кредитним договором від 22.06.2021 року № 2530905126-КД-1, що є підставою у відмові в задоволенні позову.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, 191, 192, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Повне рішення складено "09" листопада 2023 р.
Суддя С.А. Прохоров