Рішення від 31.10.2023 по справі 922/2523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023'м. ХарківСправа № 922/2523/22 (644/10929/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (просп. Індустріальний,3, м. Харків, 61089)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"

за участю сторін:

представника відповідача - Подскребалін О.О., дов. від 11.01.2023 р.

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

До господарського суду надійшла справа №644/10929/21 за підсудністю з Київського районного суду м. Полтави (суддя Миронець О.К.) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 16.01.1989 до 27.08.2020 працював у відповідача і був звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільнені позивача відповідачем був проведений остаточний розрахунок із затримкою, тому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку складає 31880,05 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.12.2021 року відкрито провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.03.2022 р. ; 7/0/9-22 у зв"язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м.Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м.Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2023 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.08.2023 справу №644/10929/21 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області в межах провадження у справі № 922/2523/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод».

Ухвалою від 30.08.2023 господарський суд прийняв матеріали позовної заяви до розгляду; відкрив провадження у справі № №922/2523/22 (644/7400/21); ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначив судове засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження на 03.10.2023 року; встановив відповідачу строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу; встановив позивачу строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановив відповідачу строк 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.

Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача Приватне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод» (ПрАТ «ХАРП») у строк встановлений для подання відзиву, а саме в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, надати суду:

- довідку про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення.

На виконання вимог ухвали суду відповідач 28.09.2023 надав суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем подано позов з пропущеним строком звернення для вирішення трудового спору.

В судове засіданні 03.10.2023 позивач не з"явився, причин неявки не повідомив.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача вимоги позивача не визнав в повному обсязі, витребуваної довідки про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення не надав, у зв"язку з чим розгляд справи було відкладено на 31.10.2023 р.

16.10.2023 р. від відповідача надійшла довідка про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 .

В судове засідання 31.10.2023 р. знов не з"явився, причин неявки не повідомив, був належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення ОСОБА_1 12.10.2023 р.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працював на Приватному акціонерному товаристві "Харківський підшипниковий завод" з 16.01.1989 р. по 27.08.2020 р.

27.08.2020 ОСОБА_1 звільнено з ПАТ "Харківський підшипниковий завод" згідно наказу від 27.08.2020 №214/19 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Позивач зазначає, що під час роботи на Приватному акціонерному товаристві "Харківський підшипниковий завод" останньому нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата в повному обсязі, у зв'язку з чим на дату звільнення існувала заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 30840,34 грн., що підтверджено ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 30.06.2021 р., якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ПрАТ "Харківський підшипниковий завод". Остаточний розрахунок з позивачем було здійснено 26.08.2021 р.

При цьому, як свідчать матеріали справи, з метою підтвердження заборгованості ПАТ "Харківський підшипниковий завод" перед ОСОБА_2 , позивачем надано до суду копію довідки від 23.06.2021 № 404/83-6-22 та копію звіту ПАТ "ОТП Банк" від 28.08.2021, з яких вбачається, що до виплати позивачу належала сума 30840,34 грн. заробітної плати, яку було виплачено частинами за період починаючи з 01.07.2021 по 26.08.2021.

24.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.08.2020 по 26.08.2021 в сумі 31880,05 грн.

Відповідачем у відзові позовні вимоги заперечуються в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду із пропуском строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, а саме поза межами тримісячного строку для вирішення трудового спору, а також вважає, що позивачем не оплачено судовий збір за подання таких позовних вимог. В підтвердження виплати заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_1 надав суду довідку від 11.09.2023 за № 11/09/23-3.

З наданої довідки вбачається, що на дату звільнення перед ОСОБА_1 існувала заборгованість в розмірі 31360,00 грн за період з січня 2020 по липень 2020 включно, станом на 24.06.2021 була підписана мирова угода, на дату якої заборгованість складала 30840,34 грн та 4000 витрат на правничу допомогу. Зазначену суму заборгованості було виплачено повністю, починаючи з 01.07.2021 по 26.08.2021.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в редакції на день подання позову, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Матеріалами справи підтверджується, що в день звільнення (27.08.2020) заробітна плата не була виплачена, а відтак відповідач зобов'язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який на час ухвалення рішення позивачу не виплачений, іншого суду не доведено.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що згідно ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції на день подання позову, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім того, відповідач провів остаточний розрахунок з позивачем 26.08.2021 р., а звернувся позивач з позови до суду 22.11.21 р., не пропустивши трьохмісячний строк.

Середній заробіток працівника, відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

У цій справі судом встановлено, що позивач був звільнений з посади 27.08.2020.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно довідки відповідача № 11/10/23-1 від 11.10.2023 р., середньоденна заробітна плата позивача становить 328,50 грн./день.

Суд вважає помилковим розрахунок позивача, виходячи з календарних, а не робочих днів, оскільки це суперечить п. 8 постанови КМУ, а також позивачем невірно розраховано суму середньоденної заробітної плати, яка складає 328,50 грн. замість нарахованих позивачем 124,05 грн.

Враховуючи кількість днів затримки та середньоденну заробітну плату, сума середнього заробітку за період з 27.08.2020 по 26.08.2021 становить 81139,50 грн. (247 (кількість робочих днів затримки) х 328,50 грн (середній заробіток).

В судовому засіданні представник відповідача погодився з розрахунком суду та нарахованою судом сумою середнього заробітку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає , що нарахована судом сума середнього заробітку за весь час затримки при звільненні в сумі 81139,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 13, 14, 20, 73-80, 86, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 81139,50 грн та 908,00 грн судового збору. Всього 82047,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "08" листопада 2023 р.

Суддя С.В. Міньковський