ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.11.2023м. СумиСправа № 920/893/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/893/23
за позовом: Сумський обласний центр зайнятості ( майдан Незалежності, 3-1 м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 21108013) в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Михайла Сусла,20, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, 41607, код ЄДРПОУ 45001659)
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013)
про стягнення 55 249 грн 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача- Кошеленко В.В.
при секретарі судового засідання Щербак Н.М.
Стислий виклад позицій сторін у справі, заяви та клопотання сторін.
Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 55 249 грн 00 коп. шкоди в сумі витрат на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , право на яку остання б не мала з 25.02.2022 за умови своєчасного призначення відповідачем пенсії за віком довічно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 11.08.2023 року позовну заяву Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості залишено без руху.
17.08.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/893/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 25.08.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
11.09.2023 за вх. ГССО №5720 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшов відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.
Позивачем 18.09.2023 до суду надано відповідь на відзив (вх. № 5853), відповідно до якого позивач зазначає що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку з чим позовні вимоги просить суд задовільнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Наказом Міністерства економіки України від 02 листопада 2022 року №4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості» та наказом Сумського обласного центру зайнятості від 09 листопада 2022 року №235 « Про реорганізацію Конотопського міськрайцентру зайнятості» Конотопський міськрайцентр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Сумського обласного центру зайнятості та створено структурний підрозділ - Конотопська філія Сумського обласного центру зайнятості.
Згідно до підпункту 1.6.1. пункту 1.6 Положення про Конотопську філію Сумського обласного центру зайнятості, затвердженого наказом Сумського обласного центру зайнятості від 22.02.2023 №80 до складу Конотопської філії входять її відокремлені підрозділи, зокрема, серед іншого Кролевецький відділ Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості.
Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Конотопська філія Сумського обласного центру зайнятості виконує функції територіального органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Як вказує позивач, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.
З урахуванням принципу екстериторіальності заява ОСОБА_1 розглянута ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого від 17.02.2022 №1800-0208-8/9794 відмовлено у призначенні пенсії.
Відмова ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_1 у праві на пенсію за віком у судовому порядку визнана протиправною; ОСОБА_1 пенсія призначена зворотною, датою з 25.02.2022 і підлягала виплаті за минулі періоди включно, що підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №480/4449/22 (набрало законної сили 20.09.2022), яким визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2022 про призначення пенсії за віком.
ГУ ПФУ в Сумській області виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №480/4449/22 та призначенно ОСОБА_1 пенсії за віком з 25.02.2022.
ОСОБА_1 звернулася до Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості за соціальним захистом у разі настання безробіття та була зареєстрована безробітною, призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю.
За заявою про відмову від послуг служби зайнятості у зв'язку із призначенням пенсії за вислугу років реєстрація безробітної ОСОБА_1 припинена відповідно до п. 3 ч. і ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення». Прийняті рішення Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості щодо безробітної ОСОБА_1 підтверджені витягом з наказів по ПК №180721111500004.
Пенсія за віком призначена зворотною датою - з 25.02.2022 у порядку виконання рішення суду, що підтвержено довідкою ГУ ПФУ в Сумській області від 26.10.2022 №701/02.7-14.
Як зазначає позивач, за час перебування на обліку в Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.09.2022 отримала допомогу по безробіттю у загальному розмірі 55 249,00 грн, що підтверджується підтверджується довідкою від 26.07.2023 №04.3/1135 (а.с.14)
Сумським обласним центром зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості прийнятий наказ від 04.11.2022 №43 про відшкодування ГУ ПФУ в Сумській області шкоди у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.09.2022 в сумі 55 249,00 грн.
ГУ ПФУ в Сумській області надіслана претензія від 22.11.2022 №01-08/312.
Листом від 29.12.2022 №1800/0901-8/47831 ГУ ПФУ в Сумській області відхилено претензію.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, які виникають у сфері зайнятості населення врегульовано відповідним законодавством України у сфері загальнообов'язкового, державного страхування, зокрема, правові, фінансові та організаційні засади визначаються Законом України Про зайнятість населення, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закону України № 1533-ІІІ ) та іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України № 1533-Ш від 02.03.2000 (із змінами), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 8 статті 1 вказаного Закону, страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України « Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.
Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування (частина друга статті 43 Закону України «Про зайнятість населення».
Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України « Про зайнятість населення» встановлено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Згідно абзацу 13 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №792 - центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.
Також, пунктом 13 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини
Положеннями статті 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. При цьому, відповідальність за шкоду, завдану органом державної, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 7 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок неправомірного або неповного надання соціальним послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність за цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону України « Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії.
Положенням пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України « Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на випадок безробіття» та цього Закону.
Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Як встановлено судом, внаслідок неправомірних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсії за віком, передбачену чинним законодавством, а Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості безпідставно здійснив призначення та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , як безробітній особі.
Неправомірність рішення, дій або бездіяльності відповідача підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №480/4449/22, яким визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву від 01.02.2022 про призначення пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку суду, саме ця неправомірна відмова призвела до безпідставного нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 до Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного, підстав для відмови у наданні такого статусу не було.
Наслідком неправомірної дії відповідача стало звернення ОСОБА_1 до Сумського обласного центру зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, що спричинило завдання збитків позивачу (наявність шкоди), оскільки здійснені виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_1 не здійснювалися би позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати йому пенсії, що свідчить про наявність причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Шкідливий результат такої поведінки (шкоди) - грошові кошти, які були виплачені Сумським обласним центром зайнятості в особі Кролевецької філії Сумського обласного центру зайнятості як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , оскільки статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, зокрема на пільгових умовах або за вислугу років, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення».
Таким чином, своїми неправомірним діями відповідач завдав матеріальну шкоду позивачу в розмірі виплаченої позивачем ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в загальній сумі 55249,00 грн.
Що стосується заперечень відповідача про відсутність підстав для стягнення виплаченого забезпечення, то такі заперечення не можуть прийматися судом до уваги, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, щодо доводів відповідача про те, що обов'язок повідомляти про обставини, які впливають на право застрахованої особи отримувати допомогу по безробіттю, є у застрахованої особи, і відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг стягується із застрахованої особи, суд зазначає, що таке стягнення відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснюється лише в разі умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними. Натомість в даній справі такого судом не встановлено. Саме за позовом застрахованої особи дії відповідача щодо відмови в призначення пенсії на пільгових умовах були визнані неправомірними.
Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суд обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України".
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 13, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1 Позов Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України про стягнення 55 249 грн 00 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь Сумського обласного центру зайнятості (Майдан Незалежності, 3-1, м. Суми, 40000, код 03491406, р/р UA7782017203554191117000706385 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 82172) в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Михайла Сусла, буд. 20, м. Конотоп, Сумська область, 41607, код ЄДРПОУ 45001659) заборгованість з виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 у розмірі 55 249,00 грн. та перерахувати її на р/р UA7782017203554191117000706385 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 82172.
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь на користь Сумського обласного центру зайнятості (Майдан Незалежності, 3-1, м. Суми, 40000, код 03491406, р/р UA7782017203554191117000706385 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 82172) в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Михайла Сусла, буд. 20, м. Конотоп, Сумська область, 41607, код ЄДРПОУ 45001659 судовий збір у сумі 2 481 грн. та перерахувати її на р/р UA7782017203554191117000706385 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 82172.
4. Видати Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України наказ після набрання рішенням законної сили згідно зі ст. 327 ГПК України.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повний текст рішення підписаний 09.11.2023.
Суддя С.В. Заєць