ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.10.2023м. СумиСправа № 920/520/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/520/23
за позовом: акціонера Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1
в інтересах Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40014, код за ЄДРПОУ 14017843),
до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою (про стягнення 580790,00 грн збитків),
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
17.05.2023 представник позивача звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 580790,00 грн (п'ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто грн 00 коп.) збитків.
Ухвалою від 22.05.2023 у справі №920/520/23 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 8711,85 грн.
23.05.2023 на виконання вимог ухвали від 22.05.2023 у справі №920/520/23 позивач подав заяву б/н від 23.05.23, якою надав докази сплати судового збору у розмірі 8711,85грн (платіжна інструкція №430 від 22.05.2023), зазначений доказ долучено до матеріалів справи.
25.05.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким Приватне акціонерне товариство «Сумбуд» зареєстроване як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40000.
25.05.2023 за електронним запитом суду з ЄДДР сформована відповідь №87213, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 25.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/520/23 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 10.07.2023; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
26.05.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки 3109.
10.07.2023 у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги розгляд справи, призначений на 11:00, не відбувся, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 10.07.2023 у справі 3920/520/23.
Ухвалою від 11.07.2023 у справі №920/520/23 призначено підготовче судове засідання на 02.08.2023.
11.07.2023 копія даної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки 4072.
24.07.2023 представник позивача подав клопотання (вх №612), в якому зазначив, що на момент подання позову позивач не мав висновку експерта від 26.05.2023 №3 про завдання збитків підприємству, а тому представник позивача подав та просить долучити до матеріалів справи вищезазначений висновок експерта.
У підготовчому судовому засіданні 02.08.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 11.09.2023, 14:30.
Ухвалою від 02.08.2023 у справі №920/520/23 повідомлено відповідача про оголошену судом перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.09.2023, 14:30.
У підготовчому судовому засіданні 11.09.2023 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:
1)задоволено усне клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку; поновлено позивачу строк для надання додаткового доказу; задоволено клопотання про долучення додаткового доказу, а саме висновку експерта (вх №612 від 24.07.2023), долучено висновок експерта до матеріалів справи;
2) закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 25.10.2023.
Ухвалою від 11.09.2023 у справі №920/520/23 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в судове засіданні на 25.10.2023.
11.09.2023 копія зазначеної ухвали надіслана відповідачу відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки 5585.
У судовому засіданні 25.10.2023 встановлено.
Представники позивача та відповідачів у судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав клопотання (вх №6729), відповідно до якого позовні вимоги підтримує та просить судове засідання провести за відсутності представника позивача.
Відповідач ні відзиву на позов, ні будь-яких інших заяв та/або клопотань не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 25.10.2023 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
17.05.2023 ОСОБА_1 звернувся як акціонер Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» в інтересах Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» з позовом про стягнення з відповідача 580790,00 грн збитків.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах, належать до виключної юрисдикції господарських судів.
Спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом виключно за місцезнаходженням юридичної особи (частина сьома статті 30 ГПК України).
За статтею 54 ГПК України правом подавати зазначений позов наділено власника (учасника, акціонера) юридичної особи, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій) або частка у власності юридичної особи якого становить 5 і більше відсотків.
Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах №03901 від 09.03.2023 станом на 08.03.2023 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) належить 39,6533% частки у статутному капіталі АТ «Сумбуд».
Таким чином, відповідно до ст. 54 ГПК України, матеріали справи містять докази правомірного звернення ОСОБА_1 , як акціонера ПрАТ «Сумбуд», з даним позовом.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Сумбуд», ід.код 14017843, позивач у справі (продавець), та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №10.
Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу від 30.09.2016 продавець продає, а покупець придбає майнові права на об'єкт нерухомості в об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: однокімнатну квартиру площею 80,89 м2 на першому поверсі житлового будинку.
Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу від 30.09.2016 ціна майнових прав на об'єкт нерухомості на дату укладення даного договору складає 580790,00 (п'ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто ) гривень 00 копійок у т.ч. ПДВ 96798,33 (дев'яносто шість тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 33 копійки.
Пунктом 4.2 договору купівлі-продажу від 30.09.2016 визначено, що сплата грошових коштів, зазначених в п. 4.1 договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесенням готівки в строк: до 04 серпня 2017 року - 580790,00 (П'ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто ) гривень 00 копійок у т.ч. ПДВ.
У подальшому до договору купівлі-продажу від 30.09.2016 були укладені додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до прибуткового касового ордеру АТ «Сумбуд» №10 від 04.08.2017 згідно з договором купівлі-продажу майнових прав №10 від 30.09.2016 за кв. АДРЕСА_4 , було прийнято від ОСОБА_3 580790,00 грн. Прибутковий касовий ордер №10 від 04.08.2017 від імені головного бухгалтера підписаний ОСОБА_2 та касиром ОСОБА_4
04.08.2017 між ПрАТ «Сумбуд» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписаний акт прийому-передачі квартири, за яким продавець передав покупцю нежитлове приміщення - квартиру АДРЕСА_5 .
04.04.2023 за підписом директора ПрАТ «Сумбуд» Сумбатова С. та головного бухгалтера Друженець О. видана довідка №5/28,згідно з якою за даними бухгалтерського обліку існує заборгованість на рахунку 3612 «Розрахунки з покупцями майнових прав» за ОСОБА_3 за купівлю квартири АДРЕСА_4 , по договору купівлі-продажу майнових прав № 10 від 30.09.2016.
26.05.2023 висновком судового експерта ТОВ «Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту» №3 за заявою директора ПАТ «Сумбуд» Сумбатова С.Р. встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої ПАТ «Сумбуд» за договором купівлі-продажу майнових прав від 30.09.2016 №10 (квартира АДРЕСА_6 ) склав 580790,00 грн.
Позивач вважає, що відповідач як посадова особа, своїми діями завдала зазначені збитки ПрАТ «Сумбуд» у зв'язку з чим, позивач і звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 580790,00 грн завданих збитків.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів акціонерного товариства - це фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
Статтею 63 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.
Відповідно до п. 11.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» в редакції, що затверджена протоколом від 21.04.2017 №1 Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Сумбуд» (далі - Статут), Правління акціонерного Товариства підзвітне Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Правління діє від імені Товариства у межах, встановлених Статутом Товариства і Законом.
Пунктом 11.2 Статуту визначено, що права та обов'язки членів Правління визначаються Законом, Статутом Товариства. Порядок скликання та проведення засідань виконавчого органу встановлюється Положенням про виконавчий орган Товариства.
Згідно з п. 11.3 Статуту Голова Правління організовує роботу колегіального Виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань.
Відповідно до п. 11.4 Статуту Голова Правління має право без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси Товариства, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства.
Пунктом 11.6. Статуту встановлено, що до компетенції Правління Товариства належить вирішення всіх питань виробничої діяльності Товариства, визначених цим Статутом, рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства або делегованих іншими органами управління.
Відповідно до п. 11.8 Статуту персональний склад Правління обираються загальними зборами акціонерів з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, простою більшістю голосів терміном на 3 роки. Обрання членів Правління Товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Згідно з п. 11.13 Статуту Правління Товариства:
- здійснює виконання рішень Загальних зборів акціонерів Товариства та Наглядової ради Товариства;
- колегіально вирішує нижчезазначені питання щодо фінансово-господарської та виробничої діяльності Товариства в межах передбачених цим Статутом;
- складає квартальні та річні звіти про результати господарської діяльності Товариства та подає їх на затвердження Наглядовій раді Товариства;
- попередньо розглядає всі питання, що виносяться на розгляд Загальних зборів акціонерів Товариства, готує у зв'язку з цим необхідні матеріали;
- розглядає питання щодо ведення зовнішньоекономічної діяльності;
- приймає рішення щодо вчинення правочинів з питання розпорядження (відчуження) та використання майна Товариства в межах, визначених цим Статутом та діючим законодавством. Рішення пов'язані зі збільшенням активів товариства або їх зменшенням, обов'язково погоджується Наглядовою радою;
- готує пропозиції щодо організації структури Товариства, умов оплати праці посадових осіб, працівників Товариства, його дочірніх підприємств, філій, представництв та подає їх на затвердження Наглядовій раді Товариства;
- розробляє та подає на затвердження Наглядовій раді Товариства внутрішні нормативні документи Товариства;
- приймає рішення з інших питань поточної діяльності Товариства, які виносяться на розгляд Головою Правління;
- укладає договір з обраним Наглядовою радою депозитарієм на обслуговування емісій цінних паперів.
Відповідно до п. 11.15 Статуту на підставі рішень, прийнятих Правлінням Товариства, Голова Правління Товариства видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності Товариства.
Пунктом 11.16 Статуту встановлено, що Правління Товариства підзвітне у своїй діяльності Загальним зборам акціонерів Товариства і наглядовій раді Товариства та організовує виконання їх рішень.
Згідно з п. 11.17 Статуту Голова Правління Товариства організовує та керує роботою Правління Товариства, здійснює керівництво Товариства і має такі права і повноваження:
- без доручення вчиняти дії від імені Товариства, представляти інтереси Товариства у всіх вітчизняних та іноземних підприємства, установах і організаціях;
- керувати поточними справами Товариства, пов'язаними з виробничою діяльністю і забезпечувати виконання рішень Вищого органу Товариства, Наглядової ради та Правління Товариства;
- особисто здійснювати повноваження щодо управління корпоративними правами Товариства в господарських Товариствах, створених за участю Товариства, або призначити уповноваженого представника;
- проводити переговори та вчиняти правочини (укладати договори, угоди та ін.) від імені Товариства, в межах, що визначені Наглядовою радою Товариства за цим Статутом;
- призначати на посаду та звільняти з посади працівників Товариства, затверджувати конкретні розміри ставок заробітної плати і посадових окладів працівників Товариства;
- за погодженням з головою Наглядової ради призначати на посаду та звільняти з посади керівників дочірніх підприємств, філій та представництв Товариства;
- розпоряджатися коштами та майном Товариства межах, що визначені цим Статутом;
- відкривати поточний, валютний та інші рахунки в будь-якому банку України та за кордоном для зберігання коштів і здійснення усіх видів розрахунків, кредитних та касових операцій Товариства отримавши попереднє погодження Наглядової ради;
- підписувати доручення та довіреності на провадження дій від імені Товариства;
- вживати заходи для заохочення працівників Товариства; накладати стягнення на працівників Товариства у порядку та у випадках передбачених чинним законодавством України та цим Статутом;
- розподіляти обов'язки між членами Правління Товариства, призначати своїх заступників та помічників;
- виходити з пропозицією скликання Загальних зборів акціонерів;
- керувати виробничою діяльністю структурних підрозділів Товариства;
- організовувати за забезпечувати ведення, облік та зберігання протоколів засідань Правління Товариства;
- видавати накази та розпорядження, які є обов'язковими для працівників Товариства;
Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення Голови Правління Товариства визначаються у Контракті.
21.04.2017 на засіданні Наглядової ради ПрАТ «Сумбуд», результати якого оформлені протоколом № 1, в т.ч.: розглядалось питання №2 порядку денного «Про обрання голови та членів Правління» та питання №3 порядку денного «Про умови укладання договорів з головою та членами Правління». За результати розгляду другого питання вирішено обрати на навий термін головою правління ПрАТ «Сумбуд» Бритова Олександра Борисовича.
21.04.2017 між Наглядовою радою ПрАТ «Сумбуд» на підставі рішення Наглядової ради від 21.04.2017 та п. 8.69 і п. 8.88 Статуту ПрАТ «Сумбуд» в особі голови Наглядової ради Новицького П.Л. та Бритовим Олександром Борисовичем укладено контракт про призначення Бритова О.Б. на посаду керівника (голови правління) виконавчого органу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (далі - контракт).
Розділом 2 контракту визначені повноваження, функції та обов'язки Голови правління.
Відповідно до п. 2 контракту Голова правління виконує функції та має наступні повноваження:
- діє без доручення від імені Товариства, представляє його в усіх державних органах, підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності в межах, що означені Статутом Товариства (п. 2.1.1 контракту);
- очолює Правління AT “Сумбуд” (п. 2.1.2 контракту);
- визначає порядок використання фондів Товариства, розпоряджається майном Товариства згідно чинному законодавству та Статуту Товариства; операції з відчуження майна Голова правління узгоджує з Наглядовою радою Товариства (п. 2.1.3 контракту);
- організовує роботу виконавчого апарату Товариства, формує його структуру, приймає та звільняє працівників виконавчого апарату; за погодженням з Наглядовою радою приймає та звільняє керівників та головних спеціалістів дочірніх підприємств та товариств (п. 2.1.4 контракту);
- визначає повноваження і межі відповідальності товариств та дочірніх підприємств акціонерного Товариства, надає наглядовій раді пропозиції щодо Положень та Статутів товариств та дочірніх підприємств акціонерного Товариства; за погодженням з наглядовою радою укладає контракти з керівниками товариств та дочірніх підприємств акціонерного Товариства (п. 2.1.5 контракту);
- приймає рішення, видає накази, розпорядження та інші акти по оперативних питаннях внутрішньої діяльності Товариства, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Товариства (п. 2.1.6 контракту);
- видає довіреності на представництво інтересів Товариства (п. 2.1.7 контракту);
- відкриває рахунки в банках (п. 2.1.7 контракту);
- укладає господарські та інші договори для забезпечення діяльності і мети Товариства відповідно до чинного законодавства та Статуту Товариства (п. 2.1.9 контракту);
- заохочує працівників, що особливо відзначилися в роботі, згідно Положень, що діють в Товаристві, а також накладає стягнення на працівників відповідно до законодавства (п. 2.1.10 контракту);
- має інші повноваження, що віднесені чинним законодавством і Статутом Товариства до компетенції Голови правління.
Обов'язки голови правління встановлені в п.2.2. контракту, а саме:
- забезпечувати продуктивну роботу Товариства, ефективне використання та збереження майна Товариства (п. 2.2.1 контракту);
- подавати пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів акціонерів Товариства, готує необхідні матеріалів для розгляду на зборах (п. 2.2.2 контракту);
- подавати на затвердження Наглядовою радою, Загальними зборами проекти планів, а також звіти про виконання цих планів (п. 2.2.3 контракту);
- виконувати рішення Загальних зборів акціонерів, Наглядової ради та Правління Товариства (п. 2.2.4 контракту);
- організовувати матеріально-технічне забезпечення діяльності Товариства (п. 2.2.5 контракту);
- організовувати впровадження прогресивних форм та методів господарювання (п. 2.2.6 контракту);
- створювати сприятливі умови для матеріального та соціального забезпечення працівників Товариства (п. 2.2.7 контракту);
- забезпечувати своєчасну сплату заробітної плати, податків та інших платежів у відповідності до законодавства (п. 2.2.8 контракту);
- вживати заходи щодо створення безпечних та сприятливих умов праці (п. 2.2.9 контракту);
- забезпечувати збереження та нерозголошення технічної, фінансової, комерційної та іншої інформації про Товариство (п. 2.2.10 контракту);
- виконує інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України та Статуту Товариства (п. 2.2.11 контракту).
Відповідно до п. 2.3 контракту у разі, якщо в період дії контракту Статутом Товариства будуть передбачені інші повноваження та обов'язки Голови правління або окремі повноваження будуть виключені, діють відповідні норми Статуту Товариства.
Згідно з п. 4.1 контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом.
Пунктом 4.2. контракту визначено, що спори між сторонами вирішуються у порядку, встановленому діючим законодавством.
Позивач наголошує на тому, що відповідно до даних первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства коштів, отриманих ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу майнових прав від 30.09.2016, всупереч вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, оприбутковано не було. Відповідач, який прийняв кошти за касовим ордером, не здійснив їх належний облік, оприбуткування та здійснення подальшого депонування готівки на банківський рахунок ПрАТ «Суммбуд», внаслідок чого завдав позивачу збитків в сумі недоотриманих коштів - 580790,00грн. Зазначений факт, на думку позивача, також підтверджується висновком експерта.
Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення).
Відповідно до п. 1.2. Положення:
- каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;
- касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;
- касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;
- касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;
- готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;
- оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;
Відповідно до п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Пунктом 3.1 Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно з п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Відповідно до п. 4.1. Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Згідно з п. 4.2. Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті
підприємства відображають у касовій книзі.
Пунктом 4.3. Положення визначено, що в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Відповідно до п. 4.7. Положення керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення.
Пунктом 4.8. Положення встановлено, що касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.
У разі відсутності касира (у зв'язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.
Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Судом встановлено, що головою правління Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» в період, в який на думку позивача, ПрАТ «Сумбуд» були нанесені збитки в розмірі 580790,00 грн за господарською операцією 04.08.2017 за договором купівлі-продажу майнових прав №10 від 30.09.2016, був ОСОБА_2 .
Разом з цим, зі змісту спірного касового ордеру №10 від 04.08.2017 вбачається, що готівку в розмірі 580790,00грн. одержав касир ОСОБА_4 , який відповідно до вимог чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведений факт матеріальної відповідальності саме відповідача за прийняті кошти.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина. Саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, судом враховано правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №922/2187/16, від 07.05.2020 у справі №910/5100/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Також судом встановлено, що виконавчим органом позивача, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління Товариства, колегіальний орган, який колегіально вирішує в тому числі питання щодо фінансово-господарської та виробничої діяльності Товариства в межах, передбачених Статутом; складає квартальні та річні звіти про результати господарської діяльності Товариства та подає їх на затвердження Наглядовій раді Товариства, а Голова Правління в тому числі відповідно до Статуту забезпечує виконання всіх рішень Правління Товариства, розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, що визначені Статутом. Разом з цим суд зазначає, що матеріали справи містять тільки 19 та 20 аркуші Статуту позивача, тому суд не має можливості визначити, в яких саме межах відповідно до Статуту Голова Правління має право розпоряджатися коштами Товариства.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності відповідача, а саме: протиправної поведінки відповідача; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, та вини відповідача, оскільки позивач не довів, що саме ОСОБА_2 , як голова Правління, був матеріально відповідальною особою за внесення готівки до каси ПрАТ «Сумбуд», також позивач не довів, що саме дії ОСОБА_2 стали причиною завдання шкоди ПрАТ «Сумбуд» в сумі 580790,00 грн при здійсненні господарського операції 04.08.2017 за прибутковим касовим ордером №10 за договором купівлі-продажу майнових прав від 30.09.2016 №10 (квартира АДРЕСА_6 ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності відповідача, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1-3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи норми п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, здійснені позивачем у справі суд залишає за позивачем.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Відмовити у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2023.
Суддя В.Л. Котельницька