ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1007/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізична особа-підприємець Балабуха Павло Іванович
до відповідача Фізична особа-підприємець Коваль Олександр Олександрович
про стягнення 176 820,29 грн. відшкодування збитків
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники:
від позивача Литвинчук О.І.
від відповідача не з'явився
Суть спору:
Фізична особа-підприємець Балабуха Павло Іванович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Олександровича про стягнення 176 820,29 грн. відшкодування збитків.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ФОП Балабухою П.І. та ТОВ "Аквафор-Вест" був укладений Договір про надання транспортно-експедиційних послуг №20/01/19 від 01.02.2019, за умовами якого ФОП Балабуха П.І. може залучати й інших перевізників. 31 січня 2022 позивачу від ТОВ "Аквафор-Вест" було надано заявку на організацію експедиційно-транспортних послуг №25/01 від 31.01.2022 по вантажу: фільтри для води в кількості місць 5.4.п., вартістю 405 030,05 грн. 31.01.2022 за допомогою сервісу пошуку транспорту для перевезення вантажів Lardi-trans (https://lardi-trans.ua) було розміщено пропозицію на перевезення вантажу, на яку зреагував представник фізичної-особи підприємця Коваля Олександра Олександровича. 01.01.2022 фізичною особою підприємцем Балабухою П.І. засобами Інтернет зв'язку на адресу фізичної особи-підприємця Коваля О.О. було направлено пропозицію укласти договір перевезення фільтрів для води, вагою 2 тони, об'ємом 14.0 м3 за маршрутом Київ - Запоріжжя. Відповідачем пропозиція була прийнята та сторони домовились, що перевезення вантажу буде здійснюватися транспортним засобом DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Також було погоджено всі інші суттєві умови договору перевезення.
01.02.2022 на виконання досягнутих домовленостей здійснено завантаження автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1. Вантажоодержувачем товару було визначено фізичну особу-підприємця Варіч Євгена Леонідовича. 02.02.2022 при передачі водієм ОСОБА_1. вантажу фізичній особі- підприємцю Варічу Євгену Леонідовичу в пункті розвантаження м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, було виявлено недостачу товару. За фактом виявлення недостачі вантажу було складено відповідний акт. Цей акт було підписано вантажоотримувачем та водієм ОСОБА_1. Загальна вартість недостачі склала 181 429, 44 грн. Також відповідний запис про недостачу товару було зроблено на видаткових накладних № 612 від 31.01.2022 та №611 від 31.01.2022. 03.02.2022 у зв'язку з неотриманням товару фізична особа-підприємець Варіч Є.Л. надіслав ТОВ "Аквофор-Вест" претензію з вимогою допоставити товар на суму 176 820.29 грн. або повернути сплачені ним кошти за товар. Відповідно до видаткових накладних, доданих до претензії, ТОВ "Аквофор-Вест" № 1083 від 22.02.2022, № 1107 від 21.04.2022,1108 від 21.04.2022 було допоставлено товар на загальну суму 176 820, 29 грн. 07.07.2022 ТОВ "Аквофор-Вест" надіслав на адресу позивача претензію з вимогою відшкодувати завдану товариству майнову шкоду в сумі 176 820, 29 грн. з ПДВ. 14.07.2022 позивачем було відшкодовано майнову шкоду в розмірі 176 820, 29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2622 від 14.07.2022.
У підсумку, 22.04.2023 позивачем було спрямовано на адресу відповідача ФОП Коваля О.О. претензію з вимогою відшкодувати завдані збитки в розмірі 176 820 грн. 29 коп., оскільки відповідач був перевізником, та згідно умов Договору-заявки №01/02 від 02.02.2023 несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею вантажоодержувачеві, у розмірі вартості загубленого або пошкодженого вантажу.
Відповідно до положень ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно частин 1-2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Тому ФОП Балабуха П.І. звернувся до господарського суду, з даним позовом та просить стягнути з ФОП Коваля О.О. 176 820,29 грн. понесених збитків.
Також позивач просить покласти на відповідача усі судові витрати.
Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 28.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в засіданні на 17 жовтня 2023 р. на 11:00 год.
Представник позивача 11.10.2023 року подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 16 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника ФОП Балабухи Павла Івановича адвоката Литвинчука Олександра Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання у справі призначене на 17 жовтня 2023 року на 11:00 год. провести в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 17.10.2023 р. розгляд справи відкладено на 07.11.2023 р. на 11:20 год.
Представник позивача 30.10.2023 року подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 31 жовтня 2023 року задоволено заяву представника ФОП Балабухи Павла Івановича адвоката Литвинчука Олександра Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання у справі призначене на 07 листопада 2023 року на 11:20 год. провести в режимі відеоконференції.
Представник відповідача до суду 07.11.2023 не прибув. Судом вживалися належні заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Участь у засіданні судом не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За умовами п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у засіданні 07.11.2023 підтримав позовні вимоги повністю. Просив позов задоволити.
Суд дослідив докази, що містяться у справі.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
01 лютого 2019 року між Фізичною особою - підприємцем Балабухою Павлом Івановичем (надалі Виконавцем, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквафор-Вест" (надалі Замовник) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/01/19, згідно якого Позивач як виконавець зобов'язується за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується сплатити на користь Виконавця встановлену даним договором плату (п. 1.1 Договору). (арк.с. 13-16).
За умовами договору надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів може здійстюватись, як безпосередньо Виконавцем, наявним в нього автомобільним транспортом, так й іншими перевізниками, що можуть залучатись Виконавцем до здійснення перевезень за рахунок останнього, шляхом укладення з ними відповідних договорів (п. 1.2. Договору).
Згідно з пунктом 2.1. умов договору перевезення вантажів здійснюється на підставі заявки (замовлення) на перевезення вантажів, яка надсилається Замовником до офісу Виконавця будь-яким зручним для сторін способом (поштою, кур'єром або електронним зв'язком). Заявка повинна містити усіх необхідні для перевезення відомості і бути обов'язково підписана уповноваженою особою Замовника.
Виконавець приймає вантаж до перевезення згідно супровідних документів на вантаж. Вартість вантажу дорівнює вартості товару, вказаній в супровідних документах на вантаж (ТТН, видаткова накладна та ін). Повна відповідальність за вантаж покладається на Виконавця, з моменту прийняття вантажу від Замовника і до його видачі особі, що призначена Замовником (п. 2.6., п. 2.7. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.
Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, прийнятий до перевезення, з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту здачі вантажу вантажоотримувачу. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату, пошкодження або псування вантажу в період перевезення і відшкодовує в повному обсязі збитки, завдані Замовнику такою втратою, пошкодженням або псуванням вантажу в розмірі дійсно завданої шкоди, з урахуванням вартості вантажу, зазначеної у товарно-супровідних документах (пп.5.3-5.4. Договору).
Згідно п. 6.1. Договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року. Якщо за місяць до закінчення строку Договору жодна з сторін не заявила про його скасування, Договір вважається пролонгованим на один рік на тих самих умовах (п. 6.2. Договору). Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками замовника та виконавця та скріплений печатками сторін.
Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 09.12.2021 року до Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/01/19 від 01.02.2019 р. п. 6.1. викладений в наступній редакції:"п. 6.1. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року". (арк.с. 17).
На виконання умов Договору 31 січня 2022 року Позивачу від ТОВ "Аквафор-Вест" було надано заявку на організацію експедиційно-транспортних послуг № 25/01 від 31.01.2022. Найменування вантажу: фільтри для води в кількості місць 5.4.п., вартістю 405 030,05 грн. Також було визначено дата та місце відправки та доставки вантажу. Організація-вантажоодержувач - ФОП Варіч Є.Л. (арк.с. 19).
31.01.2022 за допомогою сервісу пошуку транспорту для перевезення вантажів Lardi-trans (https://lardi-trans.ua) Позивачем було розміщено пропозицію на перевезення вантажу за заявкою на організацію експедиційно-транспортних послуг № 25/01 від 31.01.2022.
01.02.2022 у відповідь на розміщену заявку засобами Інтернет-зв'язку через Viber з Позивачем зв'язалася фізична особа на ім'я Ілля Логощук, яка представилась представником фізичної-особи підприємця Коваля Олександра Олександровича та відповідно повідомила відомості про його засоби зв'язку й автомобіль який може виконати перевезення за заявкою. Позивачем у відповідь на повідомлення було надано адресу своєї електронної пошти nata_e17@-ukr.net. Також засобами телефонного зв'язку було погоджено суттєві умови договору перевезення - вид вантажу, автомобільний транспорт для перевезення: DAF НОМЕР_1 , пункт завантаження (м. Київ, вул. Полярна, 12А) та пункт призначення (м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, 24 та м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 4), плата за перевезення - 4 000 грн. з ПДВ. Відповідно до наданих Відповідачем відомостей водієм автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (скріншоти переписки містяться в матеріалах справи арк.с. 20-23).
Згодом, 01.02.2022 о 16.53 на електронну пошту Позивача з електронної пошти Відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було надіслано наступні документи у копіях: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на ім'я Коваля Олександра Олександровича , тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб, реквізити банківського рахунку Відповідача, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, Витяг з Реєстру платників єдиного податку на ім'я Коваля Олександра Олександровича , Витяг з Реєстру платників податку на додану вартість. (арк.с. 24-33).
Також 01.02.2022 о 17.57 Позивачем з електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу Відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було надіслано лист з примірником Договору- заявки № 01/02 від 02.02.2022. Відповідно до умов вказаного Договору-заявки Замовник фізична особа-підприємець Балабуха Павло Іванович та перевізник фізична особа-підприємець Коваль Олександр Олександрович домовились про надання транспортних послуг, а саме перевезення на одному автомобілі маршрутом Київ - Запоріжжя вантажу вагою 2 тони та об'ємом 14,0 м3, дата завантаження 01.02.2022, дата розвантаження 02.02.2022. (арк.с. 34-35).
Також договором-заявкою було передбачено, що Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею вантажоодержувачу, у розмірі вартості загубленого або пошкодженого вантажу.
02.02.2022 на електронну пошту Позивача (nata_e17@ukr.net) надіслано Відповідачем було направлено підписаний примірник Договору- заявки № 01/02 від 02.02.2022. (арк.с. 37-39).
Отже, 01.01.2022 фізичною особою підприємцем Балабухою Павлом Івановичем засобами Інтернет зв'язку на адресу фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Олександровича було направлено пропозицію укласти договір перевезення фільтрів для води, вагою 2 тони, об'ємом 14.0 м3 за маршрутом Київ - Запоріжжя. Відповідачем пропозиція була прийнята та сторони домовились, що перевезення вантажу буде здійснюватися транспортним засобом DAF. реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Також було погоджено всі інші суттєві умови договору перевезення (копія підписаного засобами електронного зв 'язку договору міститься в матеріалах справи).
01.02.2022 на виконання досягнутих домовленостей здійснено завантаження автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1. Вантажоодержувачем товару було визначено фізичну особу-підприємця Варіч Євгена Леонідовича. Вказане підтверджується наявними у справі товарно-транспортною накладною №Р612 від 31.01.2022, видатковими накладними від 31.01.2023 №612 та №611 (арк.с. 40-45).
02.02.2022 при передачі водієм ОСОБА_1. вантажу фізичній особі- підприємцю Варічу Євгену Леонідовичу в пункті розвантаження м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, було виявлено недостачу товару.
За фактом виявлення недостачі Вантажу було складено Акт недостачі товару, що не надійшов відповідно до товарно-транспортної накладної №Р612 від 31.01.2023 . Цей акт було підписано вантажоотримувачем та водієм ОСОБА_1. Також в ньому були засвідчені обставини невідповідності між кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно- транспортній накладній (копія акту арк.с. 46).
Згідно акту, загальна вартість недостачі склала 181 429, 44 грн. Також відповідний запис про недостачу товару було зроблено на видаткових накладних № 612 від 31.01.2022 та №611 від 31.01.2022 (арк.с. 44,45).
03.02.2022 у зв'язку з недоотриманням товару фізична особа-підприємець Варіч Є.Л. надіслав ТОВ "Аквофор-Вест" претензію з вимогою допоставити товар на суму 176 820,29 грн. або повернути сплачені ним кошти за товар (арк.с. 47).
Відповідно до видаткових накладних, доданих до претензії, ТОВ "Аквофор-Вест" №1083 від 22.02.2022, № 1107 від 21.04.2022,1108 від 21.04.2022 було допоставлено товар на загальну суму 176 820, 29 грн. ФОП Варічу Є.Л. (арк.с. 48-50).
07.07.2022 ТОВ "Аквофор-Вест" надіслав на адресу Позивача претензію з вимогою відшкодувати завдану товариству майнову шкоду в сумі 176 820, 29 грн. з ПДВ (арк.с. 51-55).
14.07.2022 Позивачем було відшкодовано майнову шкоду ТОВ "Аквофор-Вест" згідно з претензією №7 від 07.07.2022 в розмірі 176 820, 29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2622 від 14.07.2022 на 1 арк (арк.с. 56).
У подальшому, 22.04.2023 Позивачем було спрямовано на адресу Відповідача ФОП Коваля О.О. претензію з вимогою відшкодувати завдані збитки в розмірі 176 820 грн. 29 коп., оскільки відповідач був перевізником, та згідно умов Договору-заявки №01/02 від 02.02.2023 несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею вантажоодержувачеві, у розмірі вартості загубленого або пошкодженого вантажу.
Посилаючись на ст. 314 ГК України (перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає) та на частини 1-2 ст. 924 ЦК України (перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало), ФОП Балабуха П.І. звернувся до господарського суду, з даним позовом та просить стягнути з ФОП Коваля О.О. 176 820,29 грн. понесених збитків.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами 1 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Згідно з п. 1.1. Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/01/19 від 01.02.2019 Позивач як виконавець зобов'язується за рахунок Замовника - ТОВ "Аквафор-Вест" виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, а Замовник зобов'язується сплатити на користь Виконавця встановлену договором плату. Також за умовами договору для здійснення перевезень вантажу, окрім автомобільного транспорту Виконавця, можуть залучатися інші перевізники. Згідно з пунктом 2.1. умов договору перевезення вантажів здійснюється на підставі заявки (замовлення) на перевезення вантажів.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 6 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Так само відповідно до частин 1-2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (розділ 1).
Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором (п. 3.9).
Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п. 13.1).
Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.) (п.13.2).
У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін (п. 15.1).
Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія (п. 15.3.).
Відповідно до Договору-заявки № 01/02 від 02.02.2022 на перевезення вантажу автомобільним транспортом замовником є ФОП Балабуха Павло Іванович, а перевізником - ФОП Коваль Олександр Олександрович. Між сторонами було досягнуто згоди на перевезення на одному автомобілі маршрутом Київ - Запоріжжя вантажу вагою 2 тони та об'ємом 14,0 м3, дата завантаження 01.02.2022, дата розвантаження 02.02.2022.
Також сторонами у договорі було погоджено, що Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею вантажоодержувачу, у розмірі вартості загубленого або пошкодженого вантажу.
Своєю чергою, факт недостачі засвідчено актом недостачі товару, що надійшов. Цей акт було підписано вантажоотримувачем та водієм ОСОБА_1.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Отже, підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Відповідно до Заявки на організацію експедиційно-транспортних послуг № 25/01 від 31.01.2022 вартість вантажу для перевезення склала 405 030,05 грн.
Як зазначається в товарно-транспортній накладній № Р612 від 31.01.2022 в автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було завантажено товар на загальну суму 405 030,05 грн.
Згідно з актом недостачі товару, що надійшов відповідно до товарно-транспортної накладної № Р612 від 31.01.2022 - вартість непоставленого товару ФОП Варічу Євгену Леонідовичу склала 181 429, 44 грн.
22.02.2022 в якості відшкодування збитків ТОВ "Аквафор-Вест" на адресу ФОП Варіча Євгена Леонідовича було допоставлено товар на загальну суму 20 040, 48 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1083.
21.04.2022 в якості відшкодування збитків TOB "Аквафор-Вест" на адресу ФОП Варіча Євгена Леонідовича було допоставлено товар на загальну суму 144 729,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1107.
21.04.2022 якості відшкодування збитків ТОВ "Аквафор-Вест" на адресу ФОП Варіча Євгена Леонідовича було допоставлено товар на загальну суму 12050, 21 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1108.
Відтак, вартість допоставленого товару на адресу фізичної особи- підприємця Варіча Євгена Леонідовича з боку ТОВ "Аквафор-Вест" склала 176 820, 29 грн. (20 040, 48 грн. + 144 729,6 грн. + 12 050, 21 грн.).
14.07.2022 Позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Аквафор-Вест" було перераховано в якості відшкодування майнової шкоди, згідно претензії № 7 від 07.07.2022 грошові кошти в розмірі 176 820, 29 грн.
З аналізу наданих позивачем документів судом встановлено, що протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні умов договору, що виражене у частковій втраті вантажу під час здійснення його перевезення; такими діями відповідача для позивача було заподіяно збитки на суму 176 820, 29 грн. сплачених коштів у якості відшкодування вартості втраченого вантажу.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що через втрату вантажу відповідачем, позивач перерахував кошти у якості відшкодування вартості втраченого вантажу Замовнику.
Вина відповідача виражена у формі неналежного виконання своїх обов'язків за Договором-заявкою.
Отже, позивачем доведено наявність завданої шкоди відповідачем, протиправність поведінки відповідача, а також наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, тому вимога про стягнення 176 820, 29 грн. збитків є обґрунтованою.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає доведеними обставини завдання збитків у сумі 176 820, 29 грн.
Висновки суду.
За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Балабухи Павла Івановича про стягнення збитків в сумі 176 820,29 грн з Фізичної особи - підприємця Коваль Олександра Олександровича підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн. та витрати на правову допомогу 18 000,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн.
Щодо витрат позивача на правову допомогу, суд зауважує наступне.
В якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: копію Договору про надання правничої допомоги від 03.07.2023, ордер від 20.09.2023 на надання правової допомоги на ім'я адвоката Литвинчука Олександра Івановича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №7584/10 від 14.03.2019.
Предметом Договору про надання правової допомоги адвокатським бюро "Олександр Литвинчук та партнери" є надання Клієнту правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.
Сторони погодили, що вартість наданої правової допомоги складає 18 000 грн. 00 коп.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв'язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.
Вбачається, що ФОП Балабуха П.І. сплатив на ім'я АБ "Олександр Литвинчук та партнери" 18 000,00 грн. в якості оплати наданої правової допомоги Згідно Договору про надання правничої допомоги від 03.07.2023. Вказане підтверджено платіжною інструкцією №279 від 19.09.2023.
Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правничої допомоги від 03.07.2023, ордер від 20.09.2023 на надання правової допомоги на ім'я адвоката Литвинчука Олександра Івановича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №7584/10 від 14.03.2019, платіжна інструкція №279 від 19.09.2023 про сплату 18 000,00 грн. - є достатніми для прийняття рішення у цій частині.
Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову, та відповідають категорії та складності справи.
У даній справі позов задоволено.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак, заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, в розмірі 18 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Коваля Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Балабухи Павла Івановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - 176 820 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 29 коп. - збитків, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано "09" листопада 2023 року.
Суддя Бережнюк В.В.