ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.23 Справа № 917/2/23
За заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №917/2/23
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "ЛАН", с.Жадани, Диканський район, Полтавська область, 38511
про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 26.12.2019 року № 4, від 13.03.2020 року №5, від 07.07.2020 року № 6, від 10.07.2020 року №7, від 13.07.2020 року № 8, від 14.07.2020 року №9, а також про скасування реєстраційних дій від 08.07.2020 року №15631070028000236, від 10.07.2020 року №15631050029000236, від 13.07.2020 року № 15631050030000236, від 14.07.2020 року № 15631050031000236,
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Михатило А.В.
Представники:
від позивача: Бурба К.В.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи: на розгляді Господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "ЛАН" про визнання недійсними рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “ЛАН”, оформлені протоколами від 26 грудня 2019 року № 4, від 13 березня 2020 року № 5, від 07 липня 2020 року № 6, від 10 липня 2020 року № 7, від 13 липня 2020 року № 8 та від 14 липня 2020 року № 9, а також скасувати реєстраційні дії щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “ЛАН” від 08 липня 2020 року № 15631070028000236; від 10 липня 2020 року № 15631050029000236; від 13 липня 2020 року № 15631050030000236; від 14 липня 2020 року № 15631050031000236 відповідно, вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.10.2023 року у справі №917/2/23 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “ЛАН”, оформлені протоколами загальних зборів членів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “ЛАН” від 26 грудня 2019 року № 4, від 13 березня 2020 року № 5, від 07 липня 2020 року № 6, від 10 липня 2020 року № 7, від 13 липня 2020 року № 8 та від 14 липня 2020 року № 9. Скасовано вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області реєстраційні дії щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “ЛАН” від 08 липня 2020 року № 15631070028000236; від 10 липня 2020 року № 15631050029000236; від 13 липня 2020 року № 15631050030000236; від 14 липня 2020 року № 15631050031000236. Стягнуто з сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “Лан” на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 19 848 грн.
Відповідно до наданого попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (додаток до заяви про усунення недоліків вх. № 299 від 11.01.2023 року, т. 1 а. с. 194), витрати на професійну правничу допомогу позивача орієнтовно становитимуть 27 500,00 грн.
16.10.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Бурби К. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн з додатками (вх. № 13087). До заяви представником позивача додано копії договору про надання правової допомоги та представництва від 13.02.2023 року, акту №1/2 про прийняття-передачі наданих послуг та квитанції до прибуткового касового ордера №146 від 10.10.2023 року на суму 28 000,00 грн (т. 2 а. с. 183 - 190).
Відповідно до приписів ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З протоколу судового засідання від 21.09.2023 вбачається, що під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів у справі представник позивача заявив, що докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також остаточна сума таких витрат будуть надані суду після прийняття рішення по справі.
Ухвалою суду від 17.10.2023 року прийнято до розгляду вищезазначену заяву про ухвалення додаткового рішення щодо понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/2/823. Розгляд заяви призначено на 26.10.2023 року на 11 год. 30 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2023 року підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 26.10.2023 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копія ухвали направлена до електронного кабінету Щербака М. І. (представника відповідача) в системі “Електронний суд 18.10.2023 року) (т. 2 а. с.195).
Відповідач не скористався правом на подачу письмових заперечень на заяву позивача про стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу.
За наслідками розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М.на лікарняному повне додаткове рішення підписано після виходу судді з лікарняного.
При вирішенні заяви представника ОСОБА_1 - Бурби К. В. про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн суд враховує наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Практична реалізація вищезгаданого принципу господарського судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення остаточного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, через подання:
- заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу;
- детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;
- доказів, що підтверджують виконання адвокатом робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
3) розподіл судових витрат судом (ст.129 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Унаслідок існування зв'язку між конкретною судовою справою та витратами на професійну правничу допомогу останні набувають статусу судових витрат.
Тотожне правило містить й частина 1 статті 221 ГПК України, за якою, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом, позивачем вчинено відповідні процесуальні дії (зроблено заяву про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення рішення у справі; подано такі докази суду) з дотриманням порядку і строків, встановлених ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем стали підставою для звернення до суду із позовною заявою і понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статі 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом насамперед згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.
Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28 000,00 грн підтверджується наступними доказами (копіями): ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1128946 від 15.02.2023 року (т. 1 а. с. 221), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ 3998 від 29.03.2022 року (т. 1 а. с. 222, 223), договором про надання правової допомоги та представництва від 13.02.2023 року (далі - договір, т. 2 а. с. 186, 187), акт №1/2 прийняття - передачі наданих послуг (т. 2 а. с. 188), квитанцією до прибуткового касового ордера №146 від 10.10.2023 року на суму 28 000,00 грн (т. 2 а. с. 189).
Умовами договору про надання правової допомоги та представництва від 13.02.2023 року сторони узгодили наступне:
- предметом даного договору є надання адвокатським об'єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом чи відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних їх прав та законних інтересів у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах (п. 1);
- адвокатське об'єднання зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта. Адвокатське об'єднання зобов'язується представляти права та законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність Адвокатського об'єднання згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (п. 2.1.1, 2.1.2 договору);
- на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначення обґрунтованого гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 4.1, 4.2).
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надавав адвокат Адвокатського об'єднання Юридичний альянс" - Бурба К. В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1128946 від 15.02.2023 року та договору про надання правової допомоги та представництва від 13.02.2023 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2023 року, Адвокатським об'єднанням "Юридичний альянс" надано позивачу юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 13.02.2023 року, а клієнт прийняв наступні надані послуги:
- збір інформації, надання консультацій клієнту, аналіз судової практики по справі 917/2/23 (3 год.) - 3000,00 грн;
- підготовка та подання відповіді на відзив від 20.03.2023 року по справі 917/2/23 (4год.) - 4000,00 грн;
- підготовка та подання заперечення на клопотання від 03.05.2023 року по справі №917/2/23 (3 год.) - 3 000,00 грн;
- підготовка та подання додаткових пояснень від 01.10.2023 року по справі №917/2/23 (3 год.) - 3 000,00 грн;
- участь у судових засіданнях по справі №917/2/23 (5 судових засідань) - 15 000,00 грн.
Вартість послуг, вказаних в п. 1 цього акту, становить 28 000,00 грн.
Судом встановлено, що дійсно в матеріалах справи містяться відповідь на відзив від 20.03.2023 року (вх. № 3568 від 21.03.2023 року, т. 2 а. с. 36 - 44 ), заперечення на клопотання від 03.05.2023 року (вх. № 5613 від 04.05.2023 року, т. 2 а. с. 116 - 118), додаткові пояснення від 01.10.2023 року (вх. № 12404 від 02.10.2023 року, т. 2 а. с. 148 - 151), а також представник позивача приймав участь в п'яти судових засідання (23.02.2023 року, 23.03.2023 року, 04.05.2023 року, 07.09.2023 року, 21.09.2023 року).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Суд зазначає, що представником позивача здійснювався належний юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та співмірним зі складністю даної справи. Отже, заява представника ОСОБА_1 - Бурби К. В. про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн по справі №917/2/23 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 126,129,221,233,240,244 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №917/2/23 задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу “Лан” (с. Жадани, Полтавський район, Полтавська область, 38511, ідентифікаційний код 30840733) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 28 000 грн.
Видати наказ із набранням додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.11.2023 року (після виходу судді з лікарняного).
Суддя О. М. Тимощенко
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).