ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"09" листопада 2023 р.м. Одеса № 916/4341/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 19.09.2023р. (вх. №4900/23 від 05.10.2023р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; призначення керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, до якої має бути додано: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням строку виконання зобов'язань згідно із законом або договором та відомостей стосовно наявності або відсутності боржників, тобто зі всіма відомостями, визначеними Кодексом України з процедур банкрутства; відомості про наявні рахунки, відкриті в банках із зазначенням реквізитів та інформації стосовно наявності/відсутності електронних гаманців боржника; належні докази, на підставі яких виникла заборгованість (рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2016р. по справі №520/16952/15-ц із вказівкою прізвища та ініціали особи, з якої стягнуто заборгованість; постанови стосовно виконавчих проваджень); або докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або угода з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладена у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
Вказана ухвала направлялася на адресу, зазначену заявником у заяві, а саме: АДРЕСА_1 , однак не була вручена під час доставки: інші причини, 14.10.2023р., про що свідчить роздруківка із сайту АТ “Укрпошта”.
Ч.3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі № 921/6/18, у справі №916/2349/17 від 21.03.2019р.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. по справі №44/227-б.
Крім того, господарським судом за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що зазначена ухвала була оприлюднена у вказаному реєстрі, тобто текст ухвал був у вільному доступі через мережу Інтернет та з нею мали можливість ознайомитись усі заінтересовані особи, в тому числі сторони та учасники даної справи.
При цьому, суд вказує, що за змістом ст. 2 Закону України „Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України").
Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про залишення його заяви про відкриття провадження у справі ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. без руху.
Враховуючи те, що відправлення не вручене під час доставки 14.10.2023р., саме від цієї дати суд відраховує строк для усунення недоліків. Отже, граничний строк на усунення недоліків встановлений ухвалою суду сплив 24.10.2023р.
ОСОБА_1 звернувся із клопотанням від 31.10.2023р. (вх. №39035/23 від 31.10.2023р.) про продовження строків усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він перебував у черговій відпустці поза межами міста та не змін отримати ухвалу вчасно.
До вказаного клопотання додано: лист заявника; договір на виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не надано належних доказів, на підставі яких виникла заборгованість, оскільки з доданого до вказаної заяви рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2016р. по справі №520/16952/15-ц не вбачається, що заборгованість стягнуто саме із заявника (у зазначеному рішенні стосовно прізвища та ініціалів вказано особа_1, особа_2, особа_3, особа_4).
Боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказує на наявність заборгованість перед Другим Київським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка підтверджується інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження, тоді як остання - це комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу, а у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Таким чином, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не надано первинних документів, на підставі яких виникла заборгованість.
Суд звертає увагу на те, що відсутність належних доказів в частині, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором не звільняє заявника від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником не додано всіх документів, визначених вищевказаними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням строку виконання зобов'язань згідно із законом або договором та відомостей стосовно наявності або відсутності боржників тобто зі всіма відомостями, визначеними Кодексом України з процедур банкрутства;
відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях. У наданих відомостей вказано про наявність карткових рахунок у банківських установах АТ “Комерційний банк “Приватбанк”, однак без вказівки реквізитів, тоді як у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд зазначає про зобов'язання банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках/електронних гаманцях боржника (п. 11 ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства). Надані відомості не містять інформації стосовно наявності/відсутності електронних гаманців боржника.
Із доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доказів вбачається, що стосовно боржника відкриті виконавчі провадження, однак відповідних доказів не надано.
Згідно ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно ч.2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк (відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Положеннями ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що строк на усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, наведеною нормою імперативно закріплено процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить 10 днів та який не може бути продовжено судом в порядку частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена Законом - ГПК України (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №908/2087/21).
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може його продовжити понад строк встановлений ГПК України (правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Отже, приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена Законом - ГПК України.
Таким чином, наданий ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. десятиденний строк на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі не може бути продовжений судом поза межами цього строку, оскільки є максимальним строком, встановленим ч. 2 ст. 174 ГПК України для виконання відповідної процесуальної дії.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. недоліки усунено частково, а також те, що десятиденний строк на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі не може бути продовжений судом поза межами цього строку, суд повертає заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Приймаючи до уваги тимчасову непрацездатність судді Грабован Л.І. (знаходження у основній щорічній відпустці), під час якої подано клопотання, суд постановляє ухвалу 09.11.2023р. після усунення зазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї додатками.
Ухвала набирає законної сили 09 листопада 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Додаток: заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї додатками.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Л.І. Грабован