Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/627/23
Провадження № 3/935/655/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2023 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Рибакова О. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 28.02.2023 від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 262288 від 26.02.2023, ОСОБА_1 26.02.2023 о 16:22 годині на автодорозі в м. Коростишів по вулиці Семінарській керував транспортним засобом ВАЗ2108 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом № 71 від 26.02.2023 з результатом 1,46 проміле. Процедура освідування проводилася на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора 6820, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що напередодні в суботу допомагав батькам у селі та за вечерею вжив 150 грам горілки, ввечері його зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, після проходження огляду ОСОБА_1 був незгоден з результатом, про порядок проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі йому не роз'яснювали, направлення на проходження такого огляду в медичному закладі йому не виписували.
У судовому засіданні захисник Рибаков О. В. просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, оскільки у ОСОБА_1 не було виражених ознак сп'яніння, і після високих показників приладу Драгер після освідування ОСОБА_1 , у працівників поліції мали б виникнути сумніви щодо невідповідності ознак алкогольного сп'яніння та високого показника приладу Драгер. Крім того, ОСОБА_1 після проходження огляду на стан сп'яніння не був згоден з результатами огляду, однак пройти огляд в медичному закладі працівники поліції йому не запропонували, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи про адміністративне правопорушення копії направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, оскільки, згідно постанови Верховного суду від 20 вересня 2022 року № 711/2189/21 зазначено, що огляд особи щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а не приладом, прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп'яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп'яніння, тому показники приладу приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд».
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Відповідно до змісту ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України виявляє ознаки стану наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
За положеннями частини 2 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно частини 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно із п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
У судовому засіданні переглянуто відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, на яких зафіксовано, що у ОСОБА_1 дійсно не було виражених ознак сп'яніння, і після високих показників приладу Драгер після проходження огляду на стан сп'яніння останнім, у працівників поліції мали б виникнути сумніви щодо невідповідності ознак алкогольного сп'яніння високим показникам приладу Драгер.
Крім того, посилання захисника на постанову Верховного суду від 20 вересня 2022 року № 711/2189/21, у якій зазначено, що огляд особи щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а не приладом, прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп'яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп'яніння, тому показники приладу приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд» в даній ситуації є цілком доречним, оскільки у ОСОБА_1 дійсно не було виражених ознак алкогольного сп'яніння, на відеозаписах, наданих працівниками поліції останній поводить себе адекватно, вираженого почервоніння обличчя, як зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, у ОСОБА_1 не убачається, що, відповідно, викликає певні сумніви у результатах огляду ОСОБА_1 після огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 26.02.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко