Справа № 591/3343/15-к
Провадження № 1-кс/950/513/23
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
08 листопада 2023 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 та його захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 4201500000000064, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 372 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
захисники - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід судді ОСОБА_6 .
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 372 КК України.
Із посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 75 КПК України, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_3 вказує на наявність ознак упередженості судді при розгляді вказаного вище кримінального провадження.
Так, ОСОБА_3 вказує на те, що в ході розгляду справи прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого грошового стягнення у зв'язку з його ( ОСОБА_3 ) неявкою у судове засідання 22.06.2023 без поважних причин. Вказує, що при постановленні ухвали суд вибірково трактував положення ст. 138 КПК України. Зокрема, ОСОБА_3 вказує на те, що у той день він направив до суду заяву, в якій розгляд справи просив відкласти з огляду на необхідність його участі в засіданні вченої ради Полтавського університету економіки та торгівлі, де його присутність була обов'язковою. При цьому його захисник перебувала у відпустці та не могла бути присутньою в судовому засіданні, що позбавляло його права на захист.
Копія протоколу засідання вченої ради університету була надана суду. Незважаючи на це, суд, на думку заявника, безпідставно став на сторону обвинувачення та задовольнив клопотання прокурора. Заявник також указує на те, що в судове засідання 22.06.2023 не з'явився жоден свідок, допит яких було заплановано.
ОСОБА_3 вважає, що головуючий умисно порушив засади рівності учасників судового процесу, не узяв до уваги пояснення обвинуваченого, надав перевагу стороні обвинувачення, порушив засади змагальності. Вказує, що ухвала про накладення грошового стягнення не підлягає оскарженню, а тому «інтереси прокурора задоволені в повному обсязі».
Головуючий жодного разу не надав правову оцінку факту неявки потерпілих у судове засідання, прийняв рішення про розгляд справи без їх участі. Також суд порушив право сторони захисту на допит потерпілої, задовольнивши клопотання прокурора про зміну порядку дослідження доказів. Під час проведення судового розгляду, в процесі допиту свідків, суд не бере до уваги та не реагує на відсутність потерпілих, які мають право ставити питання свідкам та реалізовувати своє право на доступ до правосуддя.
Також ОСОБА_3 посилається на те, що головуючий під час повітряної тривоги 4 рази протягом одного дня відкладав судове засідання, наражаючи учасників судового процесу на небезпеку.
Захисники ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у свою чергу звернулись із заявою про відвід головуючому судді ОСОБА_6 . Загалом заява захисників про відвід судді обґрунтована аналогічними доводами, які наведені у заяві ОСОБА_3 від 23.10.2023.
Захисники також посилаються на ту обставину, що ухвалою суду від 09.10.2023 на обвинуваченого ОСОБА_3 необґрунтовано накладено грошове стягнення у розмірі 1342,00 грн. за неявку до суду, при чому сторона захисту позбавлена можливості оскаржити таку ухвалу в апеляційному порядку.
Указують, що 22.06.2023 ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій розгляд справи просив відкласти у зв'язку з неможливістю явки до суду з поважних причин. Станом на дату останнього судового засідання - 05.06.2023, ОСОБА_3 не знав про дату та час засідання вченої ради, тому ні він ні його захисники не заперечували проти призначення справи на 22.06.2023. Пізніше обвинувачений надав докази участі у засіданні вченої ради.
Захисники посилаються на те, що за 9 років кримінального переслідування, їх підзахисний жодного разу не зривав судові засідання, а 22.06.2023 не з'явився до суду з поважних причин. Потерпілі та свідки систематично не з'являються у судові засідання, однак до них не застосовуються жодні заходи впливу, що на думку захисників свідчить про упереджене ставлення головуючого до обвинуваченого.
Також вказують на те, що 09.10.2023 після початку судового засідання в Сумській та Полтавській областях була оголошена повітряна тривога, однак суд продовжив розгляд клопотання прокурора, у зв'язку із чим захисники були обмежені в часі для надання пояснень щодо суті заявленого прокурором клопотання.
Суд, на їх думку, неодноразово допускав порушення діючого законодавства, приймаючи сторону обвинувачення, безпідставно змінюючи порядок дослідження доказів, не допитавши потерпілу.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід головуючому судді підтримав, зазначив, що розгляд справи триває уже значний час. У судові засідання не з'являються потерпілі, не повідомляють суд про причини своєї неявки. При цьому ні суд ні прокурор не реагують на такі обставини. Крім того, щодо судового засідання 22.06.2023 пояснив, що в той день він дійсно був присутній на засідання вченої ради. Спершу він поїхав на засідання вченої ради, однак йому зателефонували та повідомили, що прибув свідок, який у подальшому зник, це було відомо і прокурору і суду. У зв'язку із чим він все ж таки відвідав засідання вченої ради. Вважає дане провадження політичним, а суддя в свою чергу є упередженим, у нього вже сформована думка. В ході розгляду кримінального провадження було встановлено численні порушення щодо вручення підозри, обвинувального акту.
Захисники обвинуваченого заяву ОСОБА_3 про відвід головуючому підтримали. Свою заяву також підтримали, просили її задовольнити. Адвокат ОСОБА_4 додатково вказала, що підставою заявити відвід був кричущий випадок незаконного притягнення їх підзахисного до відповідальності. 05.06.2023 наступна дата судового засідання дійсно була узгоджена зі сторонами, однак як у обвинуваченого так і у неї виникли об'єктивні обставини, які завадили з'явитися в судове засідання, при чому такі обставини були дійсно поважними. До жодних негативних наслідків для судового розгляду кримінального провадження їх неявка не призвела. У судове засідання не з'являються ні потерпілі ні свідки, однак суд не вживає до них заходів, натомість безпричинно наклав стягнення на їх підзахисного. Коли розглядалось клопотання прокурора була оголошена повітряна тривога у зв'язку із чим вони були вимушені покинути залу судового засідання апеляційного суду, де вони перебували, однак головуючий вирішив продовжувати розгляд клопотання не надавши їм можливості надати свої обґрунтування. Докази на підтвердження обґрунтованості причин неявки в судове засідання 22.06.2023 були надані суду. Головуючий суддя вказував на пріоритетності для нього даного кримінального провадження, що свідчить про його упередженість, викликає сумнів у майбутньому рішенні по справі.
Захисник ОСОБА_5 додатково зазначила, що головуючий створив ситуацію за якої ухвала про накладення грошового стягнення на обвинуваченого на даний час не підлягає оскарженню, оскільки дочекався явки ОСОБА_3 в судове засідання та розглянув відповідне клопотання прокурора, що в такому разі позбавляє обвинуваченого можливості скасувати таку ухвалу.
Прокурор у судовому засіданні вказав, що основною підставою відводу є постановлення головуючим суддею у встановлений законом спосіб ухвали про накладення грошового стягнення на обвинуваченого. Вважав заяву про відвід необґрунтованою, просив відмовити в її задоволенні. Вказав, що в якості доказів поважності причин неявки у судове засідання обвинувачений надав скріншот переписки із невідомою жінкою. Суд пішов на зустріч обвинуваченому та надав йому час для надання додаткових доказів. Щодо заяв головуючого про пріоритетність вказаного провадження зазначив, що воно розглядається тривалий час, закінчуються строки, а тому сторона захисту може звернутися із скаргами до відповідних установ.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження щодо заявленого відводу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях по справам «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказував на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які би могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні питання чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи склад суду є упередженими або безсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
На спростування особистої безсторонності суду жодних доказів сторона захисту не надала.
Як на підставу для відводу головуючому судді у справі, ОСОБА_3 та його захисники посилаються на необґрунтоване, на їх думку, накладення на обвинуваченого грошового стягнення. Упередженість судді в даному випадку пов'язується заявниками із наданням переваг стороні обвинувачення, а у зв'язку із тим, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, заявники стверджують, що «інтереси прокуратури задоволені в повному обсязі».
Суд вважає такі твердження необґрунтованими, з огляду на наступне.
Сам факт накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків не може свідчити про упередженість судді при розгляді кримінального провадження, оскільки зазначені повноваження (вирішувати питання накладення грошового стягнення) надані головуючому судді процесуальним законом.
При цьому, вирішуючи питання про наявність підстав вважати упередженими дії головуючого при розгляді такого питання, суд вказує на те, що клопотання про застосування грошового стягнення було заявлено саме прокурором, а не ініційовано безпосередньо судом.
Слід також зазначити, що суд, який розглядає відвід головуючому судді не є судом апеляційної інстанції, не має повноважень переглядати ухвалені іншим складом суду рішення, досліджувати мотиви їх укладення та надавати їм оцінку.
Фактично заява про відвід обґрунтована незгодою обвинуваченого та його захисників із прийнятим рішенням. Твердження про неможливість його оскарження суд не приймає до уваги, оскільки у разі незгоди з судовим рішенням сторони не позбавлені можливості оскаржити його в апеляційному порядку, або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Незгода сторони захисту з рішеннями суду, прийнятими за наслідками розгляду клопотань учасників судового провадження, сама по собі не свідчить про прояв суддею заінтересованості під час розгляду кримінального провадження та не свідчить про упередженість.
Так, норми КПК України передбачають, що грошове стягнення на учасників кримінального провадження може бути накладено як за участі особи так і без неї.
На це указує норма ч. 1 ст. 147 КПК України, яка передбачає механізм скасування ухвали про накладення грошового стягнення безпосередньо судом, який його застосував.
Як свідчать пояснення обвинуваченого та його захисників, в межах розгляду кримінального провадження прокурором було заявлено клопотання про накладення на ОСОБА_3 грошового стягнення. При цьому суд, в особі головуючого судді ОСОБА_6 , надав обвинуваченому час для надання доказів поважності причин неявки в судове засідання 22.06.2023.
Тобто суд надав ОСОБА_3 можливість реалізувати свої права, передбачені зокрема п. 2, 3 ч. 4 ст. 42 КПК України, що не може свідчити про упередженість головуючого, а навпаки свідчить про спрямування процесу розгляду відповідного клопотання із забезпеченням обвинуваченому його прав, в тому числі права на захист.
Вказане не може бути свідченням зловживання з боку головуючого, оскільки суд має перевірити доводи клопотання, надавши відповідній стороні можливість захищатися від необґрунтованих тверджень прокурора, в тому числі надати відповідні докази, що і було зроблено у даному випадку.
Усі інші доводи заявлених відводів та надані на їх обґрунтування пояснення (неявка свідків, потерпілих, процесуальні недоліки), стосуються обставин розгляду кримінального провадження і такі обставини можуть бути оцінені судом апеляційної інстанції при можливому перегляді рішення в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 372 КК України, та не підлягають оцінці при вирішенні питання про відвід головуючому судді.
Керуючись ст. 75, 80-82, 372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 4201500000000064 (справа № 591/3343/15-к) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 09.11.2023 о 15 год. 30 хв.
Суддя Вадим КОСОЛАП