Справа № 591/2325/23
Провадження № 2-а/591/18/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі - судді Клименко А.Я.
з участю секретаря - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС» до Головного управління національної поліції в Сумській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій працівників поліції та стягнення матеріальної шкоди -
встановив :
Позивач ТОВ «ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС» звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Сумській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій працівників поліції та стягнення матеріальної шкоди.
Від представника відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
Учасники справи повідомлені про день та час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Положеннями статті 20 КАС України передбачене розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Частиною 1 статті 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Частиною 2 статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч. 1 цієї статті.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Так, відповідно до частини 1 статті 20 КАС місцевий загальний суд як адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо визнання неправомірними дій працівників поліції та стягнення матеріальної шкоди, тоді як частиною 2 статті 20 КАС України, встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
З аналізу частини третьої статті 286 КАС України, вбачається перелік способів захисту, який суд застосовує при розгляді справ цієї категорії, та за наслідками їх розгляду, суд не має права постановляти рішення про визнання дій незаконним та зобов'язати вчинити певні дії.
В позові позивач не ставить питання про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а ставить питання про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ТОВ «ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС» є юридичною особою, а відповідачі є суб'єктами владних повноважень.
Суб'єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, спір у даній справі виник між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій, і тому цей спір відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України повинен розглядатися адміністративним судом, яким у даному випадку, з урахуванням вимог статті 20, частини 3 статті 286 КАС України, є Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 20, 29, 44, 47, 241, 248, 294, 295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Справу №591/2325/23, провадження №2-а/591/18/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС» до Головного управління національної поліції в Сумській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій працівників поліції та стягнення матеріальної шкоди - передати для розгляду за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
Після спливу строку на апеляційне оскарження копію ухвали разом з матеріалами справи направити до Сумського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до ст. 295 КАС України подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО