Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1879/23
Провадження № 2/945/837/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
07 листопада 2023 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Кудимової Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
23 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на шлюб і сім'ю, втрату почуття любові та поваги один до одного, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться. Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просив розірвати шлюб.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому 02 жовтня 2023 року, подала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглядати справу за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився; відзив не подав.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідив матеріали справи і дійшов такого.
29 жовтня 2019 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 5).
У шлюбі у подружжя неповнолітніх дітей немає.
Через психологічну несумісність характерів, різні погляди на шлюб і сім'ю, позивач та відповідач фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство не ведеться.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно з положеннями ст. 52 СК України дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
Статтею 54 СК України встановлено, що дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.
Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.
Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.
Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.
Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.
Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно з положеннями ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.
Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними не можливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем за квитанцією № СВ07678051/1 від 14 серпня 2023 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем російської федерації, Тюменської області (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Миколаїв ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; паспорт НОМЕР_3 ), зареєстрований Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 78 від 29 жовтня 2019 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, Тюменської області (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Миколаїв ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; паспорт НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем за квитанцією № СВ07678051/1 від 14 серпня 2023 року.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова