Справа № 489/7107/23
Провадження № 1-кс/489/1550/23
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
09 листопада 2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12023152040001448 від 08.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна,
встановив:
СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом незаконного зберігання ОСОБА_3 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах.
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, вилученого під час проведення 08.11.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 з метою його збереження як речових доказів у даному кримінальному провадженні
Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак клопотання про арешт майна складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.
Зокрема, клопотання не містить відповідного обґрунтування щодо того, що вилучене під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , майно має значення речових доказів з рахуванням того, що ухвалою слідчого судді від 09.11.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на обшук вказаного домоволодіння, в ході якого було вилучене майно, яке прокурор вважає речовим доказом та просить накласти на нього арешт.
У свою чергу, той факт, що слідчим суддею відмовлено у наданні дозволу на обшук домоволодіння, в якому був проведений обшук та вилучено вказане у клопотанні майно, вказує на те, що вказаний обшук був проведений незаконно, внаслідок чого вилучені під час такого обшуку предмети та речовини не можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, оскільки вилучені у непередбачений законом спосіб.
Зазначення будь-яких інших передбачених законом підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно клопотання прокурора не містить.
Наведене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Вище наведене є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12023152040001448 від 08.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк у сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1