Роздільнянський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/2498/23
Номер провадження: 2/511/651/23
08 листопада 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання - Руденко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін.
16.08.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулись до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 в якій просили суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованості за електронним договором №4972369 від 25.10.2021 року, в розмірі 55328,00 грн., з яких: сума кредиту - 17100 грн., сума процентів за користування кредитом - 38228,00 грн., а також інфляційні витрати - 14108,66 грн., три відсотки річних 2423,82 грн., витрати за оплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Вищевказані вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір № 4972369 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 17100,00 грн. Кредитний Договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року, розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Строк кредиту складає 30 днів. Дата повернення кредиту 24.11.2021 року. Строк кредиту може бути продовжений в порядку та на умовах п.1.4. Договору. Позивач за умовами договору свої зобов'язання виконав, в повному обсязі , шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідно до п.1.5 Договору процентна ставка становить 1,90% в день.
24.11.2021 року відповідач свої зобов'язання не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку із чим, на підставі п. 4.3. Договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
15.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив часткову оплату процентів на рахунок кредитора, в розмірі 760,00 грн.
Надалі ОСОБА_1 оплати за кредитним договором не здійснював.
18.04.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА » та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомила відповідача шляхом направлення на електрону пошту shelest/17nikita@gmail.com про відступлення права вимоги.
Неналежне виконання відповідачем договору призвело до його заборгованості перед фінансовою установою.
Процесуальні дії.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року провадження по справі відкрито, в порядку спрощеного позовного провадження, з призначенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін. (а.с.69)
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у його відсутність суду не надав, не подав відзив. (а.с.78)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 25.10.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 4972369 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року, розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
За умови п. 1.2 кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 17100 грн (п. 1.3. Кредитного договору).
Строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту (24.11.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконі та надало йому кредит в сумі 17100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про зарахування коштів.
Відповідач станом на 24.11.2021 року не виконав своїх зобов'язань перед кредитором, а також не уклав угоди щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, керуючись п. 4.3 Кредитного договору кредитний договір автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.
15.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив часткову оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 760,00 грн.
18.04.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4972369 від 25.10.2021 року у розмірі 55328,00 грн., з яких: 17100 грн. - тіло кредиту, 38228 грн. - нараховані процентів за користування кредитом.
Окрім того позивач просить стягнути 14108,66 грн. - суму інфляційних витрат, 2423,82 грн. - суму 3% річних, станом на 10.08.2023 року.
Нормативно правове обґрунтування та висновки суду.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Стосовно вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №4972369 від 25.10.2021 року, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої обов'язки за електронним договором про надання споживчого кредиту від 25.10.2021 року та надало відповідачу кредит в сумі 17100,00 грн. шляхом перерахування кредит них коштів на платіжну картку відповідача. Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Договору позики № 4972369 від 25.10.2021 року.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 18.04/23-Ф. Отже, до ТОВ «ВК» Фінтраст Україна, відповідно до укладеного Договору факторингу №18.04/23-Ф перейшло право грошової вимоги за кредитним договором у розмірі 55328,00 грн.
Як вбачається з умов договору, строк кредиту складає 30 днів, дата повернення кредиту 24.11.2021 року.
24.11.2021 року відповідач свої зобов'язання не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку із чим, на підставі п. 4.3. Договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
15.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив часткову оплату процентів на рахунок кредитора, в розмірі 760,00 грн.
Надалі ОСОБА_1 оплати за кредитним договором не здійснював, що підтверджується карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) за кредитним договором №4972369 від 25.10.2021 року.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 10.08.2023 року має заборгованість у розмірі 55328 грн., з яких: 17 100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 38228,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним вимогу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 55328,00 грн. задовольнити.
Стосовно вимоги про стягнення 16532,48 грн., яка складається з: суми інфляційних витрат - 14108,66 грн. та суму 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2023 року, суд дійшов висновку що такі вимоги задоволенню не підлягають , виходячи з наступного.
Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із 05:30 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України від 26.07.2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 27.07. 2023 року № 3275-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану із 05.30год 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України внесених Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, а саме: інфляційних витрат з березня 2022 року по червень 2023 року в розмірі 14108,66 грн. та 3% річних за період з лютого 2022 року по серпень 2023 року, позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на запровадження в країні воєнного стану, на період якого позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З огляду на те, що позивачем нараховувалися суми згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у період воєнного стану, суд приходить до переконання, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, слід відмовити.
Стосовно вимоги про стягнення 10000,00 грн. на правову допомогу, суд вважає що така вимога підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
На підтвердження судових витрат понесених позивачем у зв'язку з розглядом в суді справи № 511/2498/23, представником позивача було надано до суду: копію свідоцтва адвоката Столітнього М.М. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання ТОВ «ФК Фінтраст Україна» правової допомоги адвокатом Столітнім М.М., договір про надання правової допомоги №10/07-2023 року від 10.07.2023 року, про надання юридичних послуг між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М.; звіт про надання правової допомоги від 10.08.2023 року, на загальну вартість 10000 грн., відповідно до якого зокрема зазначено: збір та аналіз документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складання позовної заяви та подання до суду позовної заяви; платіжну інструкцію № 783 від 10 серпня 2023 на суму 10000 грн. - оплата за Договором № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Враховуючи особливості предмета спору, суб'єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи з врахуванням складності справи, а саме, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є незначної складності та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень є завищеними, а тому суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 77% (55328,00 * 100% / 71860,48 грн.) Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 55328,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1653,34 грн. (2147,20 грн. *77 % /100%)
На підставі ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись 4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259, 263-265, 280-284, 288, 289 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтараст Україна» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15. оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором №4972369 від 25.10.2021 року, станом на 10.08.2023 року, в розмірі 55328,00 грн., яка складається з: сума кредиту - 17100,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 38228,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - витрати по сплаті судового збору у розмірі 1653,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15. оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Бобровська