Справа № 181/1012/23
Провадження № 2/181/217/23
УХВАЛА
"09" листопада 2023 р. смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Межівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна.
Вищезазначена справа перебувала на розгляді у судді Філь О.Є.
Ухвалою судді від 23 серпня 2023 року було відкрито у справі провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно рішення Вищої Ради Правосуддя від 24.10.2023 № 1003/0/15-23 «Про дострокове закінчення відрядження судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 до Межівського районного суд Дніпропетровської області» - достроково закінчено відрядження судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 до Межівського районного суд Дніпропетровської області з 07 листопада 2023 року.
Згідно ч. 7 ст. 33 ЦПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне прийняти цивільну справу до свого провадження.
Разом з тим, ознайомившись з матеріалами позовної заяви вважаю, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Пунктами 4,5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так однією із вимог позивача є стягнення з відповідача на її користь 1/2 вартості автомобіля Chevrolet Lacetti, 2005 року випуску, при цьому будь-яких документів на зазначений транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), позивачка не надає.
Крім того, за приписами п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна;
Наразі у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які документи, що визначають дійсну вартість спірного транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно визначити дійсну вартість транспортного засобу стосовно якого заявлені позовні вимоги, здійснивши його оцінку, та надати докази (послатись на докази), які підтверджують обґрунтованість визначеної позивачем ціни позову та відповідно уточнити позовні вимоги у цій частині.
Крім того, згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, при подачі позовної заяви до суду судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору та у обґрунтування заяви позивач посилається на те, що вона виховує одна шестирічну дитину вже протягом двох років. Одночасно з цим, батько дитини не виконує свої обов'язки та жодним чином не бере участі в утриманні дитини, не сплачує аліменти.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
За приписами ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, враховуючи вищезазначене, єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов'язком суду.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Суд наголошує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей звільнення сторони від сплати судового збору покладається саме на заявника.
Так, до матеріалів позовної заяви не долучено жодних належних та допустимих доказів підтвердження скрутного майнового стану позивача, який би давав підстави для звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з тим, що позивач не надав належних та достатніх доказів про суми свого доходу, суддя позбавлений можливості вирішити питання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна слід відмовити.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Виходячи з цього, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 14, 33, 175, 177, 187 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна - прийняти до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який становить п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Ф. Літвінова