Справа № 177/1233/23
Провадження № 2/177/567/23
РІШЕННЯ
(ЗАОЧНЕ)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г.Г.
за участі секретаря Дятел К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою та просила суд стягнути з відповідача на її користь 9750,25 грн. недоплаченої матеріальної допомоги та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначила, що вона з 22.02.2008 працює у Криворізькій дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на різних посадах, а з 01.07.2009 року приймальником поїздів 4-го розряду.
За період з 2017-2021 роки їй надавалася щорічна тарифна відпустка та вона користувалася правом на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, яка відповідно до умов колективного договору мала складати не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. Однак, відповідач порушуючи її права, здійснював виплату матеріальної допомоги не у повному обсязі, так за 2017 рік недоплата склала 1200 грн., за 2018 рік недоплата склала 1520,50 грн., за 2019 рік недоплата склала 1771,75 грн., за 2020 рік недоплата склала 2095,50 та за 2021 недоплата склала 3162,50 грн. Таким чином загальна сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення становить 9750,25 грн., у зв'язку з чим позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх трудових прав.
Ухвалою судді від 29.06.2023 відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 45).
Позивач та її представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 58).
Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку (а.с. 57). Заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило, відзив не подано.
Зі згоди представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.02.2008 працювала у Криворізькій дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на різних посадах, а з 01.07.2009 року приймальником поїздів 4-го розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13-14).
У періоди з 03.04.2017 по 17.05.2017, з 10.04.2018 по 23.04.2018, з 04.06.2019 по 02.07.2019, з 23.04.2020 по 07.05.2020, з 14.04.2021 по 27.04.2021 позивачу надавалась щорічна тарифна відпустка, про що зазначала в позові позивач та не спростовано відповідачем.
Відповідно наданих суду розрахунків заробітної плати позивачу була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2017 рік - 2000,00 грн., 2018 рік - 2202,50 грн, 2019 рік - 2401,25 грн., 2020 рік - 2627,50 грн., 2021 рік - 2837,50грн. ( а.с. 15,16,17,18, 19).
Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.
Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
Згідно ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов'язковими для роботодавця та працівника.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Як видно із матеріалів справи, пунктом 3.1.14 Колективного договору Криворізької дирекції залізничних перевезень на 2015 рік, який є чинним станом на час виникнення спірних правових відносин, встановлено, що при кожному наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадку поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачується згідно з положенням за письмовою заявою матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 40 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги (а.с. 20-22).
Відповідно до Постанови Керівництва структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» і Президії Криворізької територіальної профспілкової організації № П-5-8г/а від 31.03.2017 постановлено застосовувати з 01.04.2017 замість величини «мінімальна заробітна плата» розрахункову величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» (а.с.28).
Згідно з п. 1.4. Колективного договору, зміни і доповнення до колективного договору можуть вноситься за взаємною домовленістю сторін, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові та соціально-економічні інтереси працівників.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття Постанови № П-5-8г/а від 31.03.2017, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3 200,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2017 року був встановлений на рівні 1600,00 грн., з 01 травня 2017 року - 1684,00 грн., з 01 грудня 2017 року1762,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000,00 грн., 2105,00 грн., 2202,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2018 року був встановлений на рівні 1762,00 грн., з 01 липня 2018 року - 1841,00 грн., з 01 грудня 2018 року - 1921,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2202,50 грн., 2301,25 грн. та 2401,25 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3723,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2019 року був встановлений на рівні 1921,00 грн., з 01 липня 2019 року - 2007,00 грн., з 01 грудня - 2102,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2401,25 грн., 2508,75 грн. та 2627,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4173,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2020 року був встановлений на рівні 2102,00 грн., з 01 липня 2020 року - 2197,00 грн., з 01 грудня 2020 року - 2270,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2627,50 грн., 2746,25 грн. та 2837,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні з 01 січня 2020 року була встановлена на рівні 4723,00 грн., з 01 вересня 2020 року - 5000,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2021 року був встановлений на рівні 2270,00 грн., з 01 липня 2021 року - 2379,00 грн., з 01 грудня 2021 року 2481 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2837,50 грн., 2973,75 грн. та 3101,25 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні з 01 січня 2021 року була встановлена на рівні 6000,00 грн., з 01 грудня 2021 року6500,00 грн.
Таким чином, прийняття 31.03.2017 Постанови № П-5-8г/а є діями, що погіршували становище працівників порівняно із законодавством, оскільки на момент прийняття вказаної постанови, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200,00 грн., отже вказана сума є більшою за 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, така різниця між вказаними величинами має місце і в наступних роках, тому суд вважає, що при визначенні позивачу розміру матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню не положення Постанови № П-5-8г/а від 31.03.2017, а п. 3.1.14 Колективного договору.
Відповідно до ст. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Стаття 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.
Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.
Суд вважає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 не створює юридичних наслідків щодо застосування п. 3.1.14 Колективного договору Криворізької дирекції залізничних перевезень на 2015 рік, в частині виплати допомоги на оздоровлення, оскільки питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, визначається, в даному випадку, колективним договором, п. 3.1.14. яким визначено, що при кожному наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадку поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачується згідно з положенням за письмовою заявою матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 40 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги.
При цьому, оскільки виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у 2017-2021 роках, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої за 2017-2021 роки.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 9750,25 грн., що складається з: 1200,00 грн. за 2017 рік (3200,00 грн. - 2000,00 грн.); 1520,50 грн. за 2018 рік (3723,00 грн. - 2202,50 грн.); 1771, 75 грн. за 2019 рік (4173,00 грн.- 2401,25 грн.); 2095,50 грн. за 2020 рік (4723,00 грн. - 2 627,50 грн.); 2162,50 грн. за 2021 рік (6 000,00 грн. - 2873,50 грн.).
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки, позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Частиною 1статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн., надавши при подані позову до суду договір про надання правової допомоги № 16/06 від 16.06.2023, укладеного між адвокатом Товкун А.В. та Демченко Л.І. (а.с. 36-40), копію ордеру (а.с. 35), акт № 1 про надання правової допомоги від 16.06.2023 (а.с. 41), оригінал квитанції № 3254072 від 16 червня 2023 року про сплату витрат за правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. (а.с. 42), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 43).
Суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. є співмірними з ціною позову, з обсягом роботи та часом, витраченим адвокатом на складання даного позову, тому враховуючи викладене та наявність доказів понесених витрат на сплату правничої допомоги, вказані витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 ) суму недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 2017 по 2021 роки в сумі 9750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 25 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Г.Г. Строгова