Справа № 202/17658/23
№ 1-кп/202/1508/2023
УХВАЛА
Іменем України
09 листопада 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянув у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12023052420000164 від 11 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зеленів, Кіцманського р-н, Чернівецької обл., громадянина України, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з неповною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить військову службу на посаді навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено.
Під час підготовчого судового засідання обговорені питання, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України .
Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт складений слідчим та затверджений прокурором, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, відсутні процесуально-правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору та закриття провадження.
Відтак, кримінальне провадження , слід прийняти до провадження суду та призначити до судового розгляду.
Представником потерпілого подано позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов.
Форма та зміст позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства, тому суд приймає позовну заяву до розгляду.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, дія якого закінчується, за час перебування обвинуваченого під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Представник потерпілого підтримав клопотання , сторона захисту не заперечувала щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але із визначенням мінімального розмірі застави.
Суд, заслухав думку учасників судового провадження та робить висновок про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття рішення про продовження дії запобіжного заходу.
На час розгляду цього клопотання, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжують існувати ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки санкція статті злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, тому підстави для продовження дії запобіжного у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти наявні та актуальні, а обрання саме такого запобіжного залишається є доцільним, незастосування запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинувачених перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. З огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчинені злочину із застосування насильства, суд, відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України не визначає заставу.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК Українидо судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.11.2023 на а 16 год.25хв. в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, з викликом сторін кримінального провадження та потерпілого.
Прийняти до розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та визнати його цивільним позивачем.
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 121КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.01.2024 року, включно.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий: ОСОБА_8