Справа № 202/5028/23
Провадження № 3/202/3464/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.156 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 16.02.1923 року о 13:30 ОСОБА_1 біля торгівельного кіоску №921 у ми. Краматорську по вул. Парковій, здійснила продаж пляшки розливної горілки об'ємом 0, 5 літри за ціною 130 грн. гр-ну ОСОБА_2 , чим порушила п.1 наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №16 від 09.07.2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Так, ОСОБА_1 поставлено в провину порушення п.1 наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №16 від 09.07.2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП і, як наслідок, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Водночас ч.3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
При цьому посадова особа поліції, яка складала протокол, в супереч вимог ст. 251 КУпАП, не зазначила об'єктивну сторону правопорушення, визначену ч.3 ст. 156 КУпАП, не описавши у протоколі в чому полягало вчинене ОСОБА_3 порушення ( продаж з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом).
До того ж посилання інспектора поліції на порушення п.1 наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №16 від 09.07.2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП без зазначення в чому конкретно таке порушення полягало, а також документального підтвердження існування такого Наказу взагалі, суті тексту та встановлених обмежень чи заборон не може бути належним доказом підтвердження провини особи.
Суд зазначає, що відповідно практики ЄСПЛ суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З встановлених обставин суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156КУпАП, не доведена та не аргументована, обставини, зазначені в протоколі, є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, суд констатує, що, посадова особа поліції, яка складала протокол, в супереч вимог ст. 251 КУпАП, не вжила заходів щодо збирання доказів, наявність яких сприяла б всебічному, повному і об'єктивному розгляду даного адміністративного матеріалу.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у справі відсутні об'єктивні та належні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 213, 221, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.156 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. Вилучені речі згідно протоколу огляду від 16.02.2023 року повернути за належністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.О. Кухтін