Справа № 175/5543/23
Провадження № 2/175/1417/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
06 жовтня 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.,
при секретарі судового засідання Бабко-Малої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів.
Згідно протоколу автоматизованої системи «Д-3» матеріали позовної заяви були розподілені до провадження судді Бойко О.М.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів, зазначивши, що 15.07.2016 року з відповідачкою уклали шлюб, який було зареєстровано у Красногвардійському районному у м. Дніпропетровську відділі держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та зроблено актовий запис №743, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для подання позовної заяви є ті обставини, що у позивача відсутні спільні інтереси з дружиною, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачкою спільного господарства не ведуть, не проживають разом, шлюбні відносини припинили. Крім того, через деякий час після початку бойових дій на території України, відповідачка забрала дитину та виїхала за межі України до Чеської Республіки, де познайомилась з іншим чоловіком та у них виникли стосунки. Через деякий час відповідачка повернулася до України, залишила доньку позивачу та заявила, що буде будувати нові сімейні стосунки з чоловіком, з яким познайомилася у Чеській Республіці.
За ствердженнями позивача, відповідачка на теперішній час проживає з новим чоловіком, їх дитина проживає із позивачем. Відповідачка не цікавився дитиною та її не хвилює матеріальне забезпечення, фізичний і духовний розвиток доньки, яку ОСОБА_1 повністю забезпечує всім необхідним для її нормальної життєдіяльності.
Відповідачка, за ствердженнями позивача, наразі ніде не працює, не має самостійного доходу, та самоусунулася від виховання дитини, проживає з іншим чоловіком та його дитиною, тобто у неї інша сім?я та вона ніяким чином не намагається забезпечити нормальне життя та виховання своєї дитини. За таких умов, вважає, що доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити на утриманні батька.
Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою. Малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з ним. Встановити факт перебування дитини на утриманні. Просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання малолітньої доньки, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.
Справа розглянута за правилами загального позовного провадження із повідомленням сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (направлення судових повісток за місцем реєстрації, розміщення оголошення на сайті суду), відзив на позов та інших заяв не подав.
Разом з тим, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.07.2016 року сторонами було укладено шлюб, зареєстрований у Красногвардійському районному у м. Дніпропетровську відділі держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та зроблено актовий запис №743, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Мають малолітню дитину, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не заперечив проти того, щоб дитина проживала з позивачем.
Сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають, що є підставами для розірвання шлюбу між ними. Примирення не бажають, тому суд вважає, що збереження шлюбу між сторонами неможливо.
Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, його існування протирічить інтересам позивача, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.ст.180,181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 183 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
З врахуванням наданих сторонами доказів, відповідач не скористався правом подачі відзиву, суд приходить до переконання, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний судом розмір аліментів, що на думку суду, є достатнім для забезпечення рівня життя неповнолітньої доньки, виходячи з засад розумності та справедливості, а відтак позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач надав клопотання про залишення судових витрат за його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.24,75, 80, 104, 105, 110-113, 180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений 15.07.2016 року та зареєстрований у Красногвардійському районному у м. Дніпропетровську відділі держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та зроблено актовий запис №743, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Місцем проживання малолітньої, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити за місцем проживання батька, ОСОБА_1 .
Встановити факт того, що ОСОБА_1 є батьком, який самостійно виховує неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та вона перебуває на його повному матеріальному утриманні.
Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя Бойко О.М.