Справа № 175/3412/23
Провадження № 3/175/1702/23
Постанова
Іменем України
03 листопада 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бровченка В.В.,
при секретареві Ткаченку Г.О.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тлумач Івано-Франківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
14.07.2023 року на розгляд Дніпропетровського районного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 265159 від 28.06.2023 року (далі - Протокол), з якого убачається, що 28.06.2023 року о 21.30 годині по вул. Гагаріна, 3 у с. Старі Кодаки Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (0,41 проміле), у порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував автомобілем «Mercedes-Benz C180» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
До Протоколу долучені: копія цього Протоколу із відміткою про відмову від його підпису, рапорт заступника командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП без дати (прізвище нерозбірливо, а тому далі - рапорт поліцейського), два екземпляра Чеків із результатом тесту № 2451 від 28.06.2023 року, проведеного із застосуванням алкотестера «Драгер 6820 ARНК», два екземпляра Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, екзаменаційна картка ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про видачу посвідчення водія і диск із відеозаписом із нагрудних камер поліцейських.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав і пояснив, що взагалі не вживає алкоголь і в момент спілкування з поліцейськими був у тверезому стані, а тому погодився пройти тест на місці зупинки. Коли ж результат тесту показав 0,4 проміле, він попросив провірити його на алкотестері другого екіпажу, який приїхав пізніше, та відвезти його на експертизу у лікарню, оскільки по дорозі додому з роботи пив лише квас. Однак, поліцейські йому відмовили в цьому.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу
впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.ст.245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування особою транспортним засобом у стані алкогольного… сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного… сп'яніння.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного… сп'яніння, визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
За приписом ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом… на стан алкогольного… сп'яніння…, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п.п.1, 10 ІІ розділу Інструкції № 1452/735).
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного… сп'яніння… поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів…, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п.п.1.7, 2.9 Інструкції № 1452/735).
Відповідно до п.8 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного… сп'яніння… наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що оформлення працівниками поліції акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів і направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку, є обов'язковим.
У даному випадку, до Протоколу долучено лише Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та не долучено направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я на ім'я ОСОБА_3 , як не долучено й будь-яких доказів оформлення такого направлення.
За приписом ч.ч.1, 7 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами… та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані …алкогольного… сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом…, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Судом установлено, що всупереч вимог ч.ч.1, 7 ст.266 КУпАП, які беззастережно зобов'язували поліцейського відсторонити водія від керування транспортним засобом, до Протоколу не долучено доказів відсторонення водія ОСОБА_3 від керування та передачі транспортного засобу іншій уповноваженій особі, як і не зазначено у самому Протоколі та у рапорті поліцейського про таке відсторонення, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
На підставі частини 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до частини другої вказаної статті, поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу «Mercedes-Benz C180» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
II розділом Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису…, затвердженою Наказом МВС України та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за № 28/32999 (далі Інструкція № 28/32999), визначений порядок застосування портативних відеореєстраторів. Пунктом 5 цієї Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Досліджений відеозапис не містить об'єктивної та достовірної інформації про підстави зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 з дотриманням вимог, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», з детальним описом підстав зупинки, визначених у цій статті. Рапорт поліцейського також не містить відомостей про підстави зупинки.
Наведені обставини свідчать про недотримання поліцейськими вимог Інструкції № 28/32999 і не дозволяють суду використати відеозапис як належний доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Огляд водія з метою встановлення чи перебуває останній у стані сп'яніння, з точки зору ст.35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.
Отже, обставини, визначені законом, які б давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Вище викладене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, порушення, допущенні поліцейськими при зупинці транспортного засобу, складанні протоколу про адміністративне правопорушення та документуванні факту незгоди водія ОСОБА_3 з результатом тесту, що знайшло своє відображення на відеозаписі, перешкоджають притягненню ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.
За приписом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини (далі Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (рішення у справі «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 року, заява № 16347/02).
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний суд України у рішенні від 26.02.2013 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio proreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», а тому провадження у справі відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
У зв'язку з тим, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 247 п.1, 268, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 , а у разі його відсутності при оголошенні повного тексту постанови, її копію направити йому і начальнику відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником чи захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя В.В. Бровченко