Справа № 175/2267/23
Провадження № 1-кп/175/117/23
Ухвала
Іменем України
09 листопада 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12023041440000132 відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
При оголошенні перерви у зв'язку з неповідомленням потерпілих про судове засідання (з технічних причин) і повторним викликом свідків сторони обвинувачення, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Клопотання, з посиланням на Європейську Конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема на рішення у справах «Летельє проти Франції, «Марченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Волосюк проти України» та «Феррарі Браво проти Італії», обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які, на переконання прокурора, продовжують існувати та перешкоджають застосуванню альтернативних видів запобіжних заходів.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора та просила обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений покладався на розсуд суду.
Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї статті за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців….
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів дізнання та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, діючий КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, перш за все, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.
У ході судового провадження до обвинуваченого застосовано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 10.11.2023 року.
У своїх попередніх ухвалах суд посилався на наявність ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, які на переконання суду, до цього часу продовжують існувати та є реальними.
Оцінюючи ці ризики, судом ураховуються сукупність обставин, характеру і наслідків інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, віднесеного ч.6 ст.12 КК України до категорії особливо тяжких злочинів, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, та є достатніми для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу ще на 60 днів.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на альтернативний, про що клопотала захисник.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України… суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні… щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням цих положень процесуального закону і обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть людини, суд це питання не обговорює.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -
постановив:
У судовому провадженні оголосити перерву до 15.30 години 23.11.2023 року. Резервним днем визначити 28.11.2023 року об 11.30 годині.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 10.11.2023 року, продовжити на 60 днів, тобто до 07.01.2024 року.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на альтернативний - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику і обвинуваченому, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1