Справа № 175/2004/23
Провадження № 2-о/175/49/23
РІШЕННЯ
Іменем України
"09" листопада 2023 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання -Гула А.Р.,
заявика - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи -Лавренкова О.В., Косінова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління ДМС у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Свої вимоги мотивував тим, що він народився у місті Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області та все життя постійно проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що у радянські часи мав радянський паспорт, однак, згодом, паспорт був загублений. Вказує, що 14.12.1983 року заявник був прийнятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 та видано військовий квиток. Заявник зазначає,що Паспорт громадянина України ніколи не оформлював та не оформлював громадянство будь-якої іншої країни. Заявник звертався до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, ГУ ДМС у Дніпропетровській області повідомило йому про те, що оскільки він не документувався паспортом громадянина України, то його належність до громадянства України не була визначена під час загального обміну паспортів громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України у період з травня 1995 року по вересень 2002 року у зв'язку з чим йому запропоновано звернутись до Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області для встановлення належності до громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України. Після цього він звернувся із відповідною заявою до Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Однак, у відповідь листом від 29.03.2023 року було рекомендовано звернутись до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання за станом на 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України. Оскільки у заявника відсутній паспорт громадянина СРСР із відміткою про прописку, а інші документи, що можуть підтвердити постійне проживання заявника на території України, не приймаються органом державної міграційної служби, ОСОБА_3 позбавлений можливості підтвердити даний факт іншим шляхом, ніж зверненням до суду із даною заявою з метою подальшого документування паспортом громадянина України.
В сьогоднішнє судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Курячий А.М. не з?явились, в минулому судовому засіданні підтримали вимоги заяви та просили її задовольнити. Заявник подав пояснення відповідно до позову.
Представник заінтересованої особи під час розгляду справи заперечував проти задоволення заяви, оскільки не має належних доказів.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що заявник народився у місті Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджусться свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09 вересня 2022 року, виданим Виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області виданого повторно(копія свідоцтва про народження додається). (а.с. 5).
Встановлено, що заявник постійно проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Голови вуличного квартального комітету від 11.04.2023 року (а.с. 12).
14.12.1983 року заявник був прийнятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 та видано військовий квиток НОМЕР_2 , що підтверджується копією документа (а.с.6-11).
Під час розгляду справи заявник пояснив, що навчальні заклади не відвідував, в подальшому працював неофіційно, займаючись підробітками.
З?ясовано, що заявник звертався до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та Листом No Ч-67/6/1201-23/1201.4.4/2425-23 від 06.02.2023р. ГУ ДМС у Дніпропетровській області повідомило йому про те, що оскільки він не документувався паспортом громадянина України то його належність до громадянства України не була визначена під час загального обміну паспортів громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України у період з травня 1995 року по вересень 2002 року.(а.с.13-16)
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 р.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на отримання паспорта громадянина України.
За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає за можливе встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України станом на 24 серпня 1991 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 315-319, ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області постійно проживав на території України станом на 24.08.1991 р.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. М. Білоусова