Справа № 199/4058/23
(2/199/1806/23)
РІШЕННЯ
Іменем України
26.10.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Куземі О.Г.,
за участю представника позивача - Скочко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
16 травня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в якому просив суд визначити йому додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивований тим, що позивач за правом представлення після смерті своє матері (дочки ОСОБА_2 ) є єдиним спадкоємцем своєї бабусі, однак заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини не подав з поважних причин, а саме через початок війни у лютому 2022 року та мобілізацію позивача до лав Збройних сил України 11 березня 2022 року. 06 квітня 2023 року позивачу було відмовлено державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину після бабусі через пропуск встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано у державного нотаріуса Четвертої ДДНК Писарєвої Н.С. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався, натомість подав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності та прийняття рішення у справі відповідно до вимог законодавства.
За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд цивільної справи по суті за наведеної явки учасників розгляду справи.
Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 , яка, в свою чергу, є дочкою ОСОБА_4 . Відтак, позивач є онуком ОСОБА_4 , а також онуком ОСОБА_5 . Викладені обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження, копією довідки Амур-Нижньодніпровського ВРАЦС ДМУЮ Дніпропетровської області №495/03-99, копією свідоцтва про розірвання шлюбу, копіями свідоцтв про укладення шлюбу.
11 грудня 2007 року бабусею позивача ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Четвертою ДДНК Блажновою Н.Ф. за реєстровим №4-842, яким спадкодавиця заповіла усе належне їй майно свій дочці ОСОБА_6 (матері позивача). Копія заповіту, а також витяг про реєстрацію заповіту у спадковому реєстрі наявні в матеріалах справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивача ОСОБА_6 , спадщину після якої позивач прийняв, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією свідоцтва про право на спадщину за законом, а також копією витягу з Державного реєстру речових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, а також копіями інших матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач, який є фактично єдиним спадкоємцем після померлої бабусі, звернувся до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після своєї бабусі ОСОБА_2 , а 06 квітня 2023 року позивач подав до тієї ж нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину або про видачу постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій. У відповідь на останню свою заяву державним нотаріусом Четвертої ДДНК винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2023 року, а саме про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майном, що залишилось після смерті бабусі позивача. Постанова державного нотаріуса мотивована тим, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, а згідно довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради позивач не був зареєстрований разом зі спадкодавицею на день її смерті. Тобто факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем не підтверджено. Викладені обставини підтверджуються копією матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
В той же час, у відповідності до ст.82 ч.3 ЦПК України суд вважає загальновідомими, а отже такими, що не потребують доведенню, факти початку військових дій проти України 24 лютого 2022 року.
Крім того, судом встановлено, що у зв'язку із наведеною абзацом вище обставиною позивача було мобілізовано до лав Збройних сил України з 11 березня 2022 року. Із цього час і по теперішній час позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . При цьому, за період з 11 березня 2022 року по 20 листопада 2022 року позивач у відпустці не перебував. Викладені обставини підтверджуються копією військового квитка позивача, копією повістки, довідкою начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року №18349.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України.
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Нормою ст.1226 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
За змістом норм ст.ст.1220, 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України).
Нормою ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року, №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану в Україні - останній раз з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України №2105-IX від 03 березня 2022 року, постановлено оголосити та провести протягом 90 днів загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Вказаний строк проведення мобілізації було продовжено неодноразово Указами Президента України №342/2022 від 17 травня 2022 року, №574/2022 від 12 серпня 2022 року, №758/2022 від 07 листопада 2022 року, №59/2023 від 06 лютого 2023 року, №255/2023 від 01 травня 2023 року, №452/2023 від 26 липня 2023 року - останній раз з 18 серпня 2023 року на 90 діб.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, спадкоємець, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Правила зазначеної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними. Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, тимчасова непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини. Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Схожі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року по справі №314/2550/17, від 17 червня 2021 року по справі №942/416/20, від 07 липня 2021 року по справі №286/4213/19, від 26 липня 2021 року по справі №405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року по справі №332/3796/19, від 08 грудня 2021 року по справі №751/8889/20, від 22 грудня 2021 року по справі №759/1510/21, від 07 грудня 2022 року по справі №399/570/21, від 12 грудня 2022 року по справі №522/10729/18, від 13 квітня 2023 року по справі №607/13549/21, від 13 квітня 2023 року по справі №522/17537/18.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Наведений правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі № 359/8547/20.
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі №2516/1356/12-ц, від 21 липня 2022 року по справі №662/2401/20, від 22 березня 2023 року по справі №741/713/20, від 24 травня 2023 року по справі №291/559/21, від 31 травня 2023 року по справі №276/683/17.
У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі №676/47/21 вказано, що: «правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню». Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року по справі №175/1404/19.
Оскільки спадкодавець склала заповіт в інтересах тільки своєї доньки, і після її смерті не визначила інших спадкоємців за заповітом, відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування за законом після смерті такого спадкодавця одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України. Відповідно до ст.1261 ЦК України діти спадкодавця у першу чергу мають право на спадкування. Згідно з ч.1 ст.1266 ЦК України ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини, спадкують внуки, правнуки спадкодавця. Виходячи із вищенаведених положень закону позивач має право спадкування після смерті спадкодавця за правом представлення своєї матері, яка померла до відкриття спадщини, тобто позивач є спадкоємцем за законом першої черги за правом представлення. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, який не є окремою підставою або видом спадкування і за яким суб'єктами спадкування стають певні спадкоємці за законом. Під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. Наведений правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі №539/2170/17, від 06 вересня 2021 року по справі №205/2311/20, від 29 червня 2023 року по справі №288/1854/21.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі №361/8259/18-ц).
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи судом було встановлено, що позивач є онуком спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внаслідок смерті своєї матері (дочки спадкодавиці) до моменту смерті ОСОБА_2 позивач набув право на спадкування за законом за правом представлення своєї матері, тобто фактично став єдиним спадкоємцем за законом першої черги після своєї бабусі ОСОБА_2 , однак заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини не подав з поважної причини, якою є мобілізація позивача до лав Збройних Сил України ще з 11 березня 2022 року і по теперішній час, і з моменту своєї мобілізації та до закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач не перебував у відпустці, а відтак об'єктивно не міг подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу, враховуючи належність відповідача у справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а відтак і необхідність їх задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, а також відсутність вини відповідача у пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі повинні бути покладені на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1226, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в один місяць з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 03 листопада 2023 року.
Суддя А.М. Авраменко