Справа № 199/9599/23
(3/199/4732/23)
ПОСТАНОВА
іменем України
09.11.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 555931 від 29.10.2023 року, того ж самого дня, 29.10.2023 року о 13:50 годині в м. Дніпрі по вул. Лєсковій, 43 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21043» державний номерний знак НОМЕР_1 будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, постанова №39824445 від 12.04.2021, чим порушив ст.15 ЗУ «Про дорожній рух». На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Згідно ч.3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлення тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Проте, доказів, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 про обмеження у праві керування транспортними засобами в матеріалах справи не має, так як відповідна особа таких даних не додала, в порушення вимог ч.2 ст. 251 КУпАП.
Враховуючи що в матеріалами справи не доведено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, вважаю що дане провадження підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик