ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Чернівці
Справа № 727/3/23
Провадження №22-ц/822/800/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар - Факас А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2023 року, головуючий у І-й інстанції - Танасійчук Н.М.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у грудні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 серпня 2000 року вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , який є будинком спільного заселення.
17 серпня 2018 року в будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_3 (загальною площею 33,78 кв.м) придбала ОСОБА_2 .
Зазначала, що в даному будинку наявні допоміжні приміщення, в тому числі горище, яке має статус спільного користування.
ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво за рахунок приміщень загального користування, які належать всім співмешканцям, згоди на що ніхто не давав.
26 грудня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за результатами позапланової перевірки. З метою усунення виявлених порушень вимагали привести об'єкт будівництва в квартирі АДРЕСА_4 у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 26 лютого 2019 року.
Управлінням державно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради складено акт №59/26.12.2018 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт реконструкції квартири АДРЕСА_4 , з влаштуванням мансардних приміщень квартири АДРЕСА_4 , та встановлено, що позивачем порушено законодавство в частині проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 без набуття права на виконання будівельних робіт, про що складено адміністративний протокол від 26 грудня 2018 року .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 316194508 від 28 листопада 2022 року площа квартири АДРЕСА_4 збільшилась з 33,78 кв.м загальної площі, в тому числі житлової 13,70 кв.м, до 56,78 кв.м загальної площі, в тому числі житлової 26,6 кв.м.
Вказувала на те, що на підставі технічного паспорту номер : ТІ : 7854-5418-2642-6792, виданого 13.12.2021 року, видавник: довідка, серія та номер 1556 21.07.2021 року, Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації здійснено реєстрацію права власності на самочинне збудоване майно ОСОБА_2 за адресою: квартира АДРЕСА_4 .
Відповіддю на адвокатський запит від 01 грудня 2022 року за №1902 Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації повідомлено, що за зверненням ОСОБА_2 від 13.12.2021р., працівником ЧМКБТІ було проведено технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_3 та видано технічний паспорт та довідку №1556 від 21.07.2021 року про загальну та житлову площу. При цьому повідомлено, що Технічний паспорт та довідка на квартиру не є основною підставою для реєстрації права власності.
Отже, ОСОБА_2 без згоди інших співвласників будинку здійснила самовільну реконструкцію горища (спільного користування) з улаштуванням для себе мансардного поверху, а державний реєстратор здійснив реєстраційні дії по реєстрації права власності на самочинне збудоване майно, а саме 15.12.2021 року номер запису про вправо власності 27543710, за якими було зареєстровано об'єкт самочинного будівництва, після чого квартира ОСОБА_2 збільшилась до 56,78 кв.м, в тому числі житлова площа з 13,70 кв.м до 26,6 кв.м.
Вважаючи дії державного реєстратора протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що нею безпідставно внесені зміни у відомості про об'єкт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав з порушенням порядку, який встановлений Законом України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», просила визнати протиправними та скасувати дії державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С., вчинені 15 грудня 202 року за № 27543710 щодо реєстрації змін щодо об'єкта нерухомого майна - кв. АДРЕСА_4 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор в даній справі не може бути відповідачем, а клопотань про залучення до участі у справі іншої особи (за якою зареєстроване речове право на це майно) як співвідповідача, позивач не заявляв.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що всі протиправні дії щодо самочинної перебудови квартири без отримання згоди співвласників та дозволу на проведення будівельних робіт здійснено ОСОБА_2 , тобто саме з її вини та протиправних дій виник спір у даній справі.
Натомість ОСОБА_3 є добросовісним набувачем і не може відповідати за дії попереднього власника.
Суд першої інстанції, в порушення процесуальних норм, не вжив заходів щодо правильного розгляду справи, не роз'яснив їй про право заявити клопотання про залучення третьої особи, та самостійно не вирішив питання щодо залучення ОСОБА_3 до справи у якості третьої особи без самостійних вимог.
Підставою для реєстрації дії стали заяви ОСОБА_2 , довідка Чернівецького МК БТІ про проведення інвентаризації та новий технічний паспорт квартири. Отже, ОСОБА_2 було незаконно зареєстровано право власності на самочинне будівництво.
Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Шевчук Н.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Вказує на те, що у довідці Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації №1556 від 21 липня 2021 року не було застереження щодо зміни площі за рахунок здійснення самочинного будівництва чи проведення реконструкції, натомість було чітко зазначено, що під час проведення поточної інвентаризації встановлено збільшення загальної та житлової площі квартири у зв'язку із допущеною арифметичною помилкою при проведенні первинної інвентаризації.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ( а.с.36).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, складеної станом на 25.01.2023 року, квартира спільного заселення АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_3 ( а.с.55-56).
З копії реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна №1523247573101, що знаходиться в АДРЕСА_5 , вбачається, що 15 грудня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради винесено рішення, яким вирішено виправити технічну помилку шляхом внесення змін до запису про право власності №27543710 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1523247573101, з метою виправлення та приведення у відповідність із відомостями ЄДЕССБ, помилково вказаних технічних характеристик закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна, внаслідок допущеної арифметичної помилки (без застереження щодо наявності реконструкції чи здійснення самочинного будівництва) при проведенні первинної інвентаризації (а.с.111-121).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц (провадження № 61-7479св18), від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
З урахуванням вказаного, визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 20 жовтня 2021 року в справі № 509/3995/15 (провадження № 61-7070св20) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».
Належним відповідачем у справі про визнання недійсним та скасування рішення реєстратора на нерухоме майно має бути саме особа, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 320/9049/18
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 та державного реєстратора Шевчук Н.В. про визнання протиправним та скасування дій державного реєстратора вчиненні 15 грудня 2021 року щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_5 , однак в подальшому, 09 грудня 2022 року, спірне майно за договором купівлі-продажу відчужено ОСОБА_3 , а тому належним відповідачем має бути саме особа,за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості та за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_3 , як власник майна, має бути відповідачем у даній справі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є: власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.
За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
За таких обставин, державний реєстратор не є належним відповідачем у цьому спорі.
Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 557/94/19, провадження № 61-10100св20.
Отож, державний реєстратор не може бути відповідачем у цій справі, а лише відповідно до вимог статті 53 ЦПК України може бути залучений до участі у справі у якості третьої особи.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, що державний реєстратор в даній справі не може бути відповідачем, а клопотань про залучення до участі у справі іншої особи (за якою зареєстроване речове право на це майно) як співвідповідача, позивач не заявляв.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог статті 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2023 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк