ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
08 листопада 2023 року
м. Харків
справа № 638/12189/21
провадження № 22-ц/818/1921/22
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Носової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2023 року, постановлену суддею Аркатовою К.В., -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою цього ж суду від 09 серпня 2023 року провадження у справі закрито з підстав п.4) ч.1 ст.255 ЦПК України - у зв'язку із відмовою позивача від позову.
В апеляційній скарзі керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі дійшов помилкового висновку, оскільки звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання вибуття спірних приміщень з комунальної власності у приватну власність кінцевого набувача - ОСОБА_1 .
Вказує, що у разі відкриті провадження за позовної заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу статусу позивача набуває прокурор. Оскільки прокурор звернувся до суду із даним позовом на захист інтересів держави в особі Харківської міської ради, то позивачем у цій справі є Харківська міська рада, а прокурор має самостійний процесуальний статус. Звертає увагу на те, що відмова Харківської міської ради від позову не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвали про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що Харківською міською радою було подано клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі, яке є обгрунтованим.
Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Матеріали справи свідчать, що у серпні 2021 року керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі.
09 серпня 2023 року Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про відмову від позову та закриття провадження у справі в порядку п.1) ч.2 ст.49 та п.4) ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно із частиною першою статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
У судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частини четверта та п'ята статті 56 ЦПК України).
Системне тлумачення частин четвертої та п'ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор заявивши позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, на виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував, що на його думку, нездійснення заходів Харківською міською радою на відновлення прав громадян Харківської міської територіальної громади щодо витребування майна та скасування державної реєстрації права власності (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, на переконання позивача, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).
11 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі. Мотивував ухвалу тим, що подана прокурором позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Жодних недоліків цієї заяви, в тому числі в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави, суд першої інстанції не виявив і позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишав.
Допустивши згідно з абзацом другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави, відкривши провадження у справі, Дзержинський районний суду прийняв відмову позивача Харківської міської ради, в особі представника Романенко Т.М., від позову та закрив провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
Разом з тим, відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Частиною 4 статті 57 ЦПК України прямо передбачено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Харківської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2023 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 09 листопада 2023 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова