Справа № 344/296/22
Провадження № 22-з/4808/93/23
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Луганська
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.,
суддів: Баркова В.М., Фединяка В.Д.,
за участю секретаря - Возняк В.Д.
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача щодо предмета спору - державний реєстратор ОБТІ «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Кравченко Ольга Ярославівна, ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду,
заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: державний реєстратор ОБТІ «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Кравченко Ольга Ярославівна, ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора та реєстрації права власності на квартиру,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державний реєстратор Обласного Комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Кравченко О.Я., ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора та реєстрації права власності на квартиру відмовлено
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 до якої приєдналася ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року залишено без змін.
16 жовтня 2023 року від ОСОБА_3 на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивачів понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесених витрат додано копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, акт про надання правничої допомоги у Івано-Франківському апеляційному суді, квитанцію про оплату на суму 4000 грн.
До вказаної заяви були надані докази її надсилання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Просить суд апеляційної інстанції стягнути з позивачів витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
У судове засідання ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 не з'явились. На адресу суду від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд заяви без її участі.
У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представши ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача щодо предмета спору - державний реєстратор ОБТІ «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Кравченко Ольга Ярославівна, ОСОБА_4 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлена у відповідності до закону.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням положень ч.4 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд заяви без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах питання, що підлягає судовому розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи
і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, 10 жовтня 2023 року у судових дебатах представник ОСОБА_3 - Шкуратовська Г.С. просила стягнути з позивачів витрати на правничу допомогу, які будуть понесені у зв'язку з розглядом апеляційної скарги.
16 жовтня 2023 року від ОСОБА_3 на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивачів понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Вказану заяву подано у строк, передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 02 грудня 2021 року №02/12/2021, додаткову угоду №2-4 від 26 липня 2023 року до договору про надання правової допомоги, акт про надання правничої допомоги у Івано-Франківському апеляційному суді, квитанцію №71 про оплату на суму 4000 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору №02/12/2021, який укладено між ОСОБА_3 та Шкурлатовською Г.С. , адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, консультації і роз'яснення з правових питань; складання звернень та інших документів правового та процесуального характеру; представництва та захисту інтересів в органах державної влади, підприємствах, установах, установах всіх форм власності, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства.
Пунктом 4.2. передбачено, що клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар, визначений у додатковій угоді.
Відповідно до додаткової угоди №2-4 від 26 липня 2023 року вартість однієї години правової допомоги становить 1000 грн, а орієнтовна вартість наданих правових послуг у суді апеляційної інстанції буде становити 4000 грн.
Згідно акту про надання правничої професійної допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 02.12.2021 року: ознайомлення з апеляційною скаргою та написання відзиву - 2500 грн, підготовка та участь у судових засіданнях - 1500 грн.
До заяви додано квитанцію №71 про оплату зазначених послуг.
Позивачами не подано заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, які просить стягнути ОСОБА_3 .
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, з огляду на відсутність заяви відповідачів про зменшення витрат на правничу допомогу, заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн, які відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України підлягають розподілу між ОСОБА_9 , ОСОБА_2 у рівних частках 2000 грн з кожної.
Керуючись ст. ст. 137,141,270, 382, 384 ЦПК України Івано-Франківський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн з кожного.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 01 листопада 2023 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
В.Д. Фединяк