САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2477/23
Провадження №3/726/1543/23
Категорія 156
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
09.10.2023 о 22:16 в м. Чернівці по вул. Я. Мудрого, 31 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водій, у встановленому законом порядку, відмовився від проходження огляду на місці зупинки та у лікаря нарколога.
Таким чином вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання по справі, ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань не скерував. Крім того інформація про розгляд справи містилася на електронній сторінці суду.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Враховуючи, що по даній категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, за наявності в матеріалах справи доказів щодо повідомлення останнього про розгляд справи судом та з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи щодо нього. При цьому, вважаю, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано можливість надати пояснення по суті справи, реалізувати його право на захист та взяти участь у розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідній точності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою відповідальність згідно ч.3 ст. 130 КУпАП.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і від проходження такого огляду у медичному закладі, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Тобто, аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що сам по собі факт відмови пройти огляд на місці зупинки, ще не є підставою для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Лише у разі, якщо водій, направлений на огляд до медичного закладу, відмовляється проходити огляд і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський вправі складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за фактом висловленої відмови від огляду на стан сп'яніння.
Як свідчать матеріали справи, передбаченої процедури повністю було дотримано працівниками поліції.
Так, у відповідності до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 386198 від 09.10.2023, подія, що мала місце при складанні матеріалів щодо ОСОБА_1 фіксувалася на боді камери поліцейських, тобто було застосовано технічні засоби відеозапису (боді камери № 476900 та № 476060), які долучено до матеріалів справи. Також долучено відео із реєстратора у службовому авто патрульних.
Так, на переглянутих судом відеозаписах із боді камер зафіксовано, як поліцейські підходять до зупиненого транспортного засобу, представляються та повідомляють про фіксацію їх розмови. В подальшому поліцейські з'ясовують дані про особу водія і просять надати відповідні документи.
У розмові із водієм о 22:28 поліцейський запитує про вживання алкоголю, оскільки чує від нього характерний запах алкоголю, на що ОСОБА_1 вказує про те, що дійсно вживав алкоголь.
Поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду. Після цього водію також було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 теж відмовився, оскільки повідомив, що дійсно пив алкоголь, вказавши, що «випив три бокала».
ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від огляду та за результатами оформлено протокол із яким ознайомлено водія. Також за результатами перевірки бази даних було встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягався до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
На відео зафіксовано і факт відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Також долучений відеозапис містить і відео з реєстратора у патрульному авто на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу ВАЗ 21013 09.10.2023 о 22:16 та його подальшу зупинку.
Тобто, на долученому до матеріалів справи диску зафіксовано, як факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , так і його відмову, як особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку: на місці зупинки та в медичному закладі. Підтверджено і законність вимоги поліцейського щодо огляду водія та дотримання процедури огляду і відсторонення водія від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута судом, також запропоновано останньому надати пояснення щодо події, однак водій відмовився, про що зроблені відмітки.
За ч.1 ст. 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, після зупинки транспортного засобу, маючи підозру того, що водій перебуває у стані сп'яніння, назвавши виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, мав відповідну правову підставу для ініціювання проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Так, у зв'язку із виявленими у гр. ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння останньому пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, про що свідчать, окрім досліджених матеріалів відеозапису, також долучені: Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд за допомогою приладу Алкотест 6820 на місці зупинки не проводився та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що було виписане 09.10.2023 про направлення ОСОБА_1 на огляд до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (а.с.2,3).
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, а саме факту вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - до матеріалів справи долучено копії постанов: Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі № 725/5491/22 від 31.10.2022 та Садгірського районного суду м. Чернівці у справі № 726/1424/23 від 27.07.2023, що набрали законної сили, за якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за фактом вчинення 19.09.2022 правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за фактом вчинення 13.06.2023 правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, судом не встановлено. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, та підтверджені безперервним відеозаписом, на якому зафіксовано працівниками поліції всі обставини під час складання протоколу.
При цьому, відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення, в межах ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, однак без конфіскації транспортного засобу, враховуючи, що даних про належність такого останньому матеріали справи не містять, а зупинений транспортний засіб, згідно даних протоколу належить іншій особі.
Згідно ч.2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 30, 33-36, 40-1, 130, 245, 266, 280, 284, 294, 317-1 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.
СуддяС. А. Асташев