09.11.2023
Справа №721/1110/23
Провадження 3/721/821/2023
ПОСТАНОВА
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглядаючи матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , 01.09.2023 року о 17 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного відносно своєї родички ОСОБА_2 , а саме висловлювався словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого ОСОБА_2 була завдана шкода психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
23.10.2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на протокол з додатками, відповідно до якого просить суд справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав, зазначив, що 01.09.2023 року конфлікт між ним та ОСОБА_2 був ініційований останньою, саме ОСОБА_2 висловлювалася словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою в його адресу. Про вчинення вказаних дій останньою він звернувся із заявою до поліції. Також зазначив, що із ОСОБА_2 не перебуває у родинних відносинах. Просив провадження у справі закрити.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи вважає, що в його відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Здійснюючи функцію судового вирішення справ про адміністративні правопорушення на підставі норм закону, діючи при цьому на засадах додержання законності і принципу презумпції невинуватості, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, суд при розгляді справ повинен перевіряти представлені докази й оцінювати їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, але не вправі перекладати на себе функцію доказування винності особи та формулювання обвинувачення у вчиненні правопорушення, яке неправильно було сформульоване органом чи посадовою особою, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, та за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно, ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14, п. 17 ч.1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №139341 ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Суб'єктом даного правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до члена своєї сім'ї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є членами сім'ї, колишнім чи теперішнім подружжям, родичами чи іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою. Остання являється його сусідкою.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 доводиться родичкою ОСОБА_1 , як про те зазначено у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином ОСОБА_2 у відповідності до ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», не являючись родичкою ОСОБА_1 , не може вважатися постраждалою від домашнього насильства, а тому сфера дії даного Закону, як такого, що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, не поширюється на таких сторонніх осіб, відповідно до п.п. 12 ч. 3 Закону.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Уляна СТЕФАНКО