печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35970/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022000000000707,
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування доводів скарги захисник підозрюваної зазначає про необґрунтованість та безпідставність повідомленої підозри ОСОБА_5 так як така ґрунтується на неправильному тлумаченні органом досудового розслідування Закону України «Про нотаріат», який начебто умисно порушувала ОСОБА_5 як співучасник інкримінованих їй діянь з метою досягнення єдиної спільної злочинної мети. Також вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутні всі складові злочину, передбаченого ст. 190 КК України, в якому останню підозрюють, що в свою чергу і виключає її участь в злочинній організації.
Окремо як на підставу для скасування повідомлення про підозру зазначає про здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом досудового розслідування, оскільки одна із осіб, яка підозрюється у вчиненні злочину у співучасті в тому числі із ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а відтак кримінальне провадження повинно здійснюватися органами ДБР, а не Національної поліції, як це має місце.
Також зазначає про істотні суперечності в протоколах допиту потерпілих, які спростовують твердження сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Захисник у судовому засіданні підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 .
Додаткові пояснення з додатками надав в письмовому вигляді, які і долучені до матеріалів справи.
Прокурор в судовому засіданні проти доводів скарги заперечив, просив у її задоволенні відмовити. Зазначив, що повідомлення про підозру є обґрунтованим, врученим відповідно до вимог КПК України, у зв'язку із цим скарга не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників, дослідивши матеріали провадження, надходить до наступного висновку.
В судовому засіданні на підставі наданих сторонами матеріалів встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ НП України) здійснюються досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч.4 ст.190 КК України, підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28. ч. 4 ст.190 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , 25 квітня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином слідчий суддя виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених в ст. 7 КПК України вважає, що предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду скарг на повідомлення про підозру є: обґрунтованість підозри, оскільки перевірка слідчим суддею саме обґрунтованості підозри є бар'єром для необґрунтованого кримінального переслідування та засобом належної реалізації загальних завдань кримінального провадження - щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; форма та зміст документу - повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри), а також порядок повідомлення про підозру (наявність повноважень в особи, яка здійснила таке повідомлення, тощо).
Перевіряючи на предмет форми та змісту оскаржуваного документу - повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що такий в повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки в ньому наявні всі необхідні реквізити, визначені зазначеною нормою закону.
Оцінюючи порядок здійснення повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя не знаходить порушень закону, які б призвели до скасування означеного процесуального рішення.
Що стосується перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Тобто первинним є встановлення саме події кримінального правопорушення, а вже тоді обставин, за яких сторонній спостерігач може з впевненістю сказати, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства) (п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13).
Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.
Національне законодавство встановлює перелік випадків повідомлення про підозру (ст. 276 КПК України), якими зокрема є: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
В даному конкретному випадку мало місце застосування прокурором п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України (наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення).
Таким чином, з урахуванням обставин справи, в даному випадку слідчий суддя при перевірці обґрунтованості повідомлення про підозру зобов'язаний перевірити саме наявність достатніх доказів для підозри, тобто встановити факт події кримінального правопорушення та такі факти і обставинами, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями ОСОБА_5 та подією кримінального правопорушення.
В зв'язку з цим, слідчий суддя зобов'язаний оцінити кожен, наданий сторонами, доказ на предмет наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру та зміну повідомлення про підозру і повідомлення про нову підозру. (ст. 94 КПК України).
Суд враховує, що для встановлення оцінки обґрунтованості підозри, він в жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, однак національний стандарт оцінки доказів для встановлення обґрунтованості підозри обов'язково включає в себе такі критерії як допустимість, належність та достатність.
Так, згідно з оскаржуваним повідомленням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 про підозру ОСОБА_5 від 25.04.2023, остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, суть якої зводиться до наступного.
Учасники злочинної організації ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які відповідали за нотаріальне посвідчення укладених з потерпілими договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна та отримання інформації з державних реєстрів, повинні були:
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, здійснювати збір інформації, яка знаходиться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі правочинів, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Єдиному реєстрі боржників, Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, а також в інших реєстрах;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, перед підписанням потерпілими договорів купівлі-продажу всупереч чинному законодавству України не роз'яснювати останнім суті вчинюваних ними правочинів та наслідків їх укладення;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, здійснювати нотаріальне посвідчення договорів позики, які укладалися між учасниками злочинної організації та потерпілими;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , або інших учасників злочинної організації, здійснювати нотаріальне посвідчення договорів іпотеки, які укладалися між учасниками злочинної організації та потерпілими;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, здійснювати нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу, які укладалися між учасниками злочинної організації та потерпілими;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, здійснювати реєстраційні дії на підставі укладених між потерпілими та учасниками злочинної організації договорів купівлі-продажу, та реєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна за учасниками злочинної організації;
систематично за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або інших учасників злочинної організації, посвідчувати видані особами, яких використовували у здійсненні злочинної діяльності довіреності на право розпорядження майном, укладення договорів та представництво інтересів з питань зняття з реєстрації на ім'я керівників та учасників злочинної організації, завідомо нікчемних договорів та інших документів, які в подальшому ставали підставою для відчуження майна на користь злочинної організації;
перебувати у приміщенні спеціально пристосованому для реалізації злочинного плану;
координувати свої дії з іншими учасниками злочинної організації.
В свою чергу приватний нотаріус КМНО ОСОБА_5 та її помічниця ОСОБА_10 на постійній основі виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювали свою нотаріальну діяльність у вказаному офісі за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 157 в літ. А), група приміщень № 158 (літ. А), у якому в свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їй виділено окремий кабінет, де вона зберігала журнал реєстрації нотаріальних дій та печатку приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 .
З метою координації злочинної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у 2020- 2022 створили кілька груп у месенджерах « WhatsApp», «Telegram», «Signal» у яких виступили адміністраторами. До вказаних груп були долучені номери мобільних телефонів членів злочинної організації, серед яких ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після надання згоди нотаріуса ОСОБА_5 її помічниці ОСОБА_10 на участь у злочинній організації, надавали вказівки останнім про однозначне нотаріальне оформлення як договорів позики з їх участю, так і договорів купівлі-продажу квартир, покупцями у яких виступали ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші особи, яких використовували керівники злочинної організації, що так само дозволяло обманювати потерпілих, які, не будучи заздалегідь попереджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про необхідність підписання договору купівлі-продажу майна, несвідомо підписували його в числі інших наданих їм нотаріусом або іншими учасниками злочину документів.
У свою чергу ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність, суспільну небезпечність, карність свого діяння, надала добровільну згоду та приєдналася до участі у злочинній організації під керівництвом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи факт існування такої організації, з метою подальшого вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності у складі цієї злочинної організації, згідно з раніше розробленим її учасниками планом.
Умисел приватного нотаріуса ОСОБА_5 , яку ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вирішили залучити для вчинення злочинів, полягав в тому, що вона діючи в інтересах злочинної організації з метою реалізації злочинного плану всупереч положенням ст.ст. 4, 44, 49 ЗУ «Про нотаріат», під час нотаріального посвідчення правочинів без фактичного волевиявлення потерпілих не роз'яснювала останнім суті документів, що оформлюються, допускали підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину, не видавала копії та примірники документів потерпілим, що дозволяло ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вводити в оману потерпілих, приховуючи від них факт підписання договору купівлі-продажу квартир, оформлення якого було основною метою ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , крім того за вказівкою останніх отримувала для учасників злочинної організації інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру правочинів, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиному реєстрі боржників, Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, а також з інших реєстрів до яких в неї був доступ та готувача необхідні документи.
Суд проаналізувавши, надані сторонами кримінального провадження докази, не виключає наявності подій злочинів, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ст. 255 КК України та можливості наявності їх складів в діях певних підозрюваних в даному кримінальному провадженні.
Однак слідчий суддя зобов'язаний встановити факти і обставинами, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями ОСОБА_5 та подією кримінального правопорушення.
Так, у провину ОСОБА_5 як на підтвердження її можливої причетності до вчинення інкримінованих діянь сторона обвинувачення ставить порушення ст.ст. 4, 44, 46-1, 49 ЗУ «Про нотаріат» та умисне не роз'яснення потерпілим суті документів, що оформлюються, допуск підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину, не видачу копій та примірників документів потерпілим.
Однак з наданих протоколів допитів потерпілих: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , вбачається, що останнім ОСОБА_7 повідомляв про переоформлення їх квартир на інших осіб на час володіння потерпілими кредитними грошовими коштами до погашення кредиту, а у разі неможливості сплати такими кредиту про продаж квартир та повернення потерпілим різниці суми між заборгованістю за кредитом та сумою коштів, отриманою з продажу нерухомого майна.
Крім цього, з показань потерпілої ОСОБА_18 вбачається, що під час підписання договорів позики та застави, її доньці, яка була присутня з нею надано було договір купівлі- продажу квартири, який вони підписали з метою отримати грошові кошти, які їй були необхідні до закінчення того ж дня.
Поряд з цим, як вбачається з протоколу одночасного допиту проведеного між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_21 останні надав показання, що ОСОБА_5 як нотаріус роз'яснювала йому наслідки укладення договору купівлі - продажу квартири, однак ОСОБА_7 переконав його, що це є умовою надання позики.
Зі змісту протоколу одночасного допиту, проведеного між потерпілою ОСОБА_22 та ОСОБА_5 , потерпіла надала показання, згідно яких вона добровільно підписала договір купівлі - продажу квартири. Зробила це за переконанням ріелтора ОСОБА_23 , щоб не платити відсотки за кредитом.
Крім цього суд додатково звертає увагу на наступні дані, наявні в протоколах допиту потерпілих.
ОСОБА_18 на допиті у якості потерпілої особи 08 квітня 2021 року надала суперечливі покази, зокрема зазначивши на питання слідчого, чи підписувала вона договір купівлі-продажу квартири, за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_8 надала відповідь: «ні, я і моя донька ОСОБА_24 намірів до вчинення правочину купівлі-продажу квартири не мали. В момент підписання договору позики від 14.05.2021 року разом із вказаним договором я підписувала інші документи, сумлінно вважаючи їх додатками до договору позики, можливо саме тоді мені могли підсунути договір купівлі-продажу». Хоча у цьому ж допиті, з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, повідомила наступне: «крім цього мені та моїй дочці надали договір купівлі-продажу квартири. ОСОБА_23 також повідомив, що для перестраховки треба підписати договір купівлі-продажу квартири, згідно якого нібито ОСОБА_23 купує у мене квартиру, та якщо я не зможу платити протягом тривалого часу, вони її продадуть, закриють позику, а різницю мені повернуть. Оскільки кошти мені треба було терміново, повідомила ОСОБА_23 , щоб принесли відповідні документи. Після підписання мною документів до кімнати повернувся ОСОБА_23 з інкасаторською машинкою відрахував 18 тисяч доларів США посилаючись на те, що 2 тисячі доларів США пішли на оплату послуг нотаріусів. Не маючи вибору, я отримала від ОСОБА_23 кошти та разом із дочкою залишила офіс».
Покази потерпілого ОСОБА_19 спростовують твердження органу досудового розслідування про ненадання копій укладених потерпілими правочинів, про що свідчить протокол допиту потерпілого ОСОБА_19 від 02.02.2022 року в якому він додав примірники наступних договорів: Копію Договору позики від 08.07.2021 року, копію Договору Іпотеки від 08.07.2021 року та Договору купівлі продажу квартири від 07.07.2022 року.
Під час одночасного допиту 22 травня 2023 року з підозрюваною ОСОБА_5 . ОСОБА_19 на питання слідчого «Хто надав вам для підпису 07.07.2022 року договір купівлі-продажу належної вам квартири?», дав наступні покази: «Це здається робила помічниця нотаріуса, це була дівчина з рудим волоссям.».
На питання: «Хто з осіб, які знаходились в офісі за адресою: АДРЕСА_1 , 07.07.2022 року роз'яснював вам суть підписуваних вами документів?», надав наступні покази: « ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та помічниця з рудим волоссям.».
Крім того, згідно висновку експерта від 22 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/13789-ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра (експерт Вапірова Наталія) вказала, що даний договір був підписаний саме ОСОБА_27 . Окрім цього, в протоколі допиту зазначає, що знайшов у тумбі свого покійного батька копії договорів, що спростовує показання потерпілого ОСОБА_20 .
Потерпіла ОСОБА_28 під час допиту у якості потерпілої особи 26 грудня 2022 року зазначає, що у жовтні 2021 року у мене не вистачило 1000 гривень щоб оплатити по процентах, тому я зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила про те, що мабуть треба квартиру продавати, щоб закрити позику. Окрім цього, повідомила що в ході підписання мною договору купівлі-продажу квартири від 24.11.2021 року ОСОБА_7 повідомив, що вказані дії необхідні, щоб не платити відсотки, поки квартиру не продадуть за нормальну ціну. Приблизно через годину до офісу приїхав представник банку «РВС» та надав мені для підпису заяву на відкриття рахунку. Після цього ріелтор повів мене у відділення «Альфа-Банку» де підвів мене до каси, надав гроші у сумі 390 000 гривень (різниця з продажу квартири) які я поклала на свій рахунок.
В свою чергу, на одночасному допиті з підозрюваною ОСОБА_5 , ОСОБА_28 зазначила, що коли я побачила договір купівлі-продажу, то телефонувала до ОСОБА_23 , який є ріелтором. В розмові ОСОБА_23 мені сказав підписати документи і я нічого не втрачаю, моя квартира продовжує продаватись і я не сплачую відсотки.
Мене вмовили підписати документи ОСОБА_29 та ОСОБА_23 , які роз'яснили, що все буде добре.
Крім цього, згідно висновку експерта від 22 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/13789-ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра (експерт Вапірова Наталія) встановлено відсутність підроблення підписів або проставлення підписів іншими особами у наданих на дослідження договорах. Експерт у висновку зазначає, що підписи на договорах виконані власноручно відповідно кожною особою з досліджуваних зразків підписів.
Таким чином зазначені обставини в сукупності із положеннями ст.ст. 4, 44, 49 ЗУ «Про нотаріат», викликають істотні сумніви щодо наявності фактів і обставин, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями ОСОБА_5 та подією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Що стосується ст. 255 КК України, то зважаючи на те, що слідчий суддя не знаходить підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України навіть в тому обсязі, який необхідний для досягнення порогу достатності доказів для повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає відсутніми фактів і обставин, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями ОСОБА_5 та подією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255 КК України.
І вказане твердження повністю знайшло своє відображення в долучених до скарги матеріалах НСРД, які містять численні випадки відмови підозрюваної від вчинення нотаріальних дій за зверненням інших підозрюваних щодо: або неправомірних вимог, або у разі відсутності необхідних документів.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування повідомлення про підозру від 25.04.2023 у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 щодо ОСОБА_5 .
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вкотре звертає увагу на те, що стандарт оцінки доказів навіть задля встановлення обґрунтованості/необґрунтованості підозри здійснюється за критеріями допустимості, належності та достатності ( ст. 94 КПК України).
Поряд з цим, не підлягають задоволенню вимоги захисника щодо зобов'язання внесення відомостей про скасування повідомлення про підозру до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки кримінально процесуальним законом не визначено механізм реалізації таких дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 22, 26, 277, 278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ :
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022000000000707 - задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження № 12022000000000707.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1