03.11.2023 Справа № 756/200/23
Унікальний № 756/200/23
Провадження № 2-др/756/112/23
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇН
11 жовтня 2023 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі : головуючої судді - Яценко Н.О.,
за участю секретаря - Євтушик В.І.
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в м.Києві заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» про стягнення страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
15.08.2023 року від представника відповідача приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення коштів.
В обгрунтування вказує, що судом позов задоволено частково.
На виконання вимог ст.134 ЦПК України представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України страховик поніс судові витрати - витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, оскільки мають відкладальний характер, а саме до підписання акту прийому-передачі робіт.
Зазначає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 2000 грн., які відповідач сплатить на виконання додаткової угоди № 36 до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року.
В даному випадку викладена в додатковій угоді № 36 до договору № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року домовленість містить відкладальну обставину щодо підписання акту виконаних робіт, тобто після повернення справи до ПрАТ СК Інтер-поліс.
Просять суд розподілити судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, які поніс відповідач у зв'язку з розглядом справи у розмірі 4000 грн.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомоги, з посиланням на те, що судом встановлено, що відповідачем було порушено право його довірителя, просив суд відмовити в задоволенні заяви.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу просив задовольнити. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі сторони.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.
В січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства СК «Інтер-поліс» про стягнення з ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 27759 грн. та 50 000 грн. моральної шкоди, стягнення з Приватного акціонерного товариства СК «Інтер-поліс» страхового відшкодування в розмірі 46 729 грн. 42 коп.
Ухвалою від 23.05.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10.08.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства СК «Інтер-поліс» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 16450 грн. 74 коп., судовий збір в сумі 377 грн. 95 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів справи подаючи відзив відповідач посилався на те, що ним понесено витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Витрати на правничу допомогу відповідач доводить договором про надання правничої допомоги № 10/01/22-АП, додатковою угодою до договору, платіжним дорученням на 4000 грн., довіреністю, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката Проц А.В.
Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 4000 грн.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалося вище, позовні вимоги задоволено частково.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд вважає можливим стягнути з позивача на користь відповідача витрати за надання правової допомоги в сумі 500 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» (код ЄДРПОУ - 19350062, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Володимирська, буд.69) витрати на правничу допомогу в сумі 500 (п'ятсот) гривень.
В задоволенні решти стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 листопада 2023 року.
Суддя Н.О. Яценко