Справа № 161/16302/23
Провадження № 2-а/161/286/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.
секретаря Дмитрук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, інспектора з паркування департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Жищука Василя Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії MVA 2303901 від 01.09.2023 року.
Свій позов мотивує тим, що постановою серії MVA 2303901 від 01.09.2023 року на нього неправомірно накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Із вказаної постанови слідує, що 31.08.2023 року о 09.59 год. у м. Луцьку по вул. П'ятницька Гірка, 12, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Audi 80», р.н. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Із вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що на територію, на якій він припаркував автомобіль, дія дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» не розповсюджується, оскільки транспортний засіб був припаркований не на дорозі і не на тротуарі, а на прибудинковій території адміністративної будівлі.
Також вказує, що при розгляді даної справи мало місце порушення порядку її розгляду, зокрема, його було позбавлено можливості прийняти участь у дослідженні доказів та заявити клопотання.
У зв'язку з чим, просить суд визнати дії інспектора з паркування протиправними та скасувати постанову про притягнення його до відповідальності.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.10.2023 року від департаменту муніципальної варти Луцької міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Із постанови серії MVA 2303901 від 01.09.2023 року слідує, що 31.08.2023 року о 09.59 год. у м. Луцьку по вул. П'ятницька Гірка, 12, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Audi 80», р.н. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 6).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що правопорушення, яке кваліфікувалося відповідачем позивачу, стосується порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
В свою чергу у примітці до ст.14-2 КУпАП передбачено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Отже, належними доказами вчинення порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), є здійснення не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Пунктом 8.4. «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабмінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, в т.ч. - заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до п.п. «а» п. 15.10 ПДР України, стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.
Відповідно до п.п. 3.34, п. 3 розділу 33 ПДР України, визначено графічне зображення знаку «Зупинку заборонено». Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наданими представником відповідача фотозображеннями та дислокацією розміщення дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги, підтверджується факт стоянки автомобіля «Audi 80», р.н. НОМЕР_1 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» в м. Луцьку по вул. П'ятницька гірка, 12.
При цьому, долучені до матеріалів справи фотографії дорожнього знаку 3.34 підтверджують розміщення дорожнього знаку таким чином, що це забезпечує учасникам дорожнього руху можливості його добре бачити.
Водночас, посилання позивача, що його автомобіль припаркований не на тротуарі, а на прибудинковій території адміністративної будівлі не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається із матеріалів справи, автомобіль позивача розміщено на тротуарі, що примикає до будівлі колишнього кінотеатру «Батьківщина» та призначений для руху пішоходів.
Отже, судом встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Посилання позивача на порушення його процесуальних прав, зокрема, що його було позбавлено можливості прийняти участь у дослідженні доказів та заявити клопотання, суд відхиляє з наступних підстав.
Ч. 5 ст. 279-1 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З цього слідує, що законодавством не передбачено обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у розгляді справи про адміністративне правопорушення пов'язане з порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), а тому права позивача на участь у такому розгляді не могли бути порушені.
Крім того, суд підкреслює, що позивач мав можливість висловити всі свої заперечення стосовно правопорушення у цьому позові, цим заперечення суд надав оцінку у рішенні, давши відповіді на всі доводи позивача, що ще раз свідчить про забезпечення позивачу як права бути вислуханим, так і право на захист від інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки судом на підставі наданих фотоматеріалів та інших доказів встановлена обґрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення відповідача, а також відсутність процесуальних порушень прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов висновку, що слід залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Отже, керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 192, 211, 238 ч. 1 п. 1, 241-246, 248, 256, 286, 293, 295, 297 КАС України; суд, -
У Х ВА Л И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, інспектора з паркування департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Жищука Василя Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.09.2023 року - відмовити.
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складений 30 жовтня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк