233 № 233/3766/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000191 від 29 травня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16 квітня 2009 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 510 грн. (штраф виконувати самостійно), покарання відбуто 05 вересня 2013 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, клопотання захисника підтримав.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та просив обрати саме такий запобіжний захід.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані матеріали, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2023 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_5 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 17 листопада 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 17 листопада 2023 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства. Також враховуючи те, що м. Костянтинівка Донецької області, де на теперішній час проживає ОСОБА_5 , знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, обвинувачений може з великою вірогідністю у короткий проміжок часу змінити місце свого проживання та переховуватись на тимчасово окупованій території, через що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з гриманням під вартою, не може запобігти цьому ризику;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, і знов вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та знов може вчинити кримінальні правопорушення.
Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 є одруженим та має на утриманні малолітню дитину; офіційно не працевлаштований; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше судимий.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам з вищенаведених причин і не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно ст.ст.3, 27 Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» та «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя».
Тримання під вартою є співмірним з існуючими вищезазначеними ризиками та забезпечує належне виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Отже, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч.4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 06 січня 2024 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя