07.11.2023 227/2278/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Притуляка С.А.
за участю секретаря судового засідання Коверченкової М.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Добропільський міський центр соціальних служб, -
ВСТАНОВИВ
Представник Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківський прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Добропільський міський центр соціальних служб. В обґрунтування позову зазначено, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала в службі у справах дітей на обліку дітей, батьки яких ухиляються від належного виконання батьківський обов'язків з 07.08.2019 року, наказ службі № 110. Рішенням виконкому Добропільської міської ради від 14.08.2019 року № 388 та за заявою батьків, була влаштована до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення строком на 6 місяців. Під час перебування дитини у дитячому закладі, батько ОСОБА_2 дитину не відвідував, життям та здоров'ям не цікавився, не виявляв батьківської уваги та турботи, матеріальної допомоги не надавав, не телефонував та заходів для повернення дитини до родини не здійснював. Починаючи з 06.09.2019 року та по теперішній час, дитина перебуває у КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка». Також представник позивача зазначив, що мати дитини, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько ОСОБА_2 намірів повернути доньку не має, через те, що він проживає один, а дитині потрібен постійний догляд через стан здоров'я. Через те, що відповідач не піклується про доньку, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться станом здоров'я, не виховує її, органом опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради було проведено голосування про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було прийнято одноголосне рішення про підготовку позовної заяви до суду. У зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківський прав.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2023 року було прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явились. Представник Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі. Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, проти позбавлення його батьківський прав та стягнення з нього аліментів не заперечує. Представник третьої особа також звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про прийняття заяви відповідача про визнання ним позовних вимог.
Згідно зі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке видано Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 23.05.2018 року, актовий запис № 139. (а.с.25)
Мати дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Харків) 25.07.2022 року було зроблено актовий запис № 499, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.41)
Згідно наказу служби у справах дітей Добропільської міської ради № 110 від 07.08.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на облік як дитину, яка проживає в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. (а.с.27)
Також судом було досліджено заяву ОСОБА_2 про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини, де він просить взяти свою дитину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинок дитини на строк 6 місяців. Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради № 388 від 14.08.2019 року, було розглянуто заяву ОСОБА_2 , та тимчасово влаштовано ОСОБА_1 до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення, строком на 6 місяців. (а.с.28, 29)
Відповідно до акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я від 10.03.2020 року, працівниками КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» у присутності працівників органу внутрішніх спав України та представника служби у справах дітей, було складено акт про те, що в КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» виявлена покинута дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.30)
Згідно наказів служби у справах дітей Добропільської міської ради № 47 від 12.03.2020 року та № 48 від 12.03.2020 року, ОСОБА_1 , 07.05.2018 року, було знято з обліку, як дитину, що проживає в родині де батьки ухиляються від належного виконання батьківських обов'язків та взято на первинний облік як дитину, яка залишилась без батьківського піклування. (а.с.31,32)
Також рішеннями виконкому Добропільської міської ради № 124 від 13.03.2020 року та № 170 від 08.04.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до КНП «Краматорський будинок дитини «Антонка» на повне державне забезпечення строком на один рік. (а.с.33,34)
Згідно довідки в.о. директора КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» № 01/09-03 від 16.03.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» на повному державному забезпечені з 06.09.2019 року. (а.с.36)
Висновком № 03/386-10/02 від 23.08.2023 року, виконком Добропільської міської ради прийшов до рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.13-14)
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що відповідач не виконує свої батьківські обов'язки, не проявляє відносно своєї дитини турботи та піклування, не проявляє зацікавленості в її долі, що свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Як передбачено ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із пунктами 1, 2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Як було встановлено судом, батьками дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано заяву про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини строком на 6 місяців, але після закінчення строку перебування дитини в закладі, не забрали дитину додому та більше не робили спроб повернути свою доньку, ОСОБА_1 в родину. Після смерті своєї дружини, ОСОБА_2 також не робив ніяких спроб повернути дитину у сім'ю. На момент розгляду справи дитина досі має статус дитини, позбавленої батьківського піклування та перебуває у КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка».
Також в матеріалах справи міститься лист в.о. директора КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» № 01/07-66 від 16.03.2023 року, в якому зазначено, що за час перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку дитини, її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку не відвідував, життям та здоров'ям не цікавився, не виявляв батьківської уваги та турботи, матеріально допомоги не надавав. (а.с.22)
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
В матеріалах справи наявний висновок виконкому Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, що судом було встановлено, що відповідач належним чином свої батьківські обов'язки не виконує, постійно нехтує сімейними цінностями, усі обов'язки щодо виховання та утримання дитини не виконує, тобто дитина фактично позбавлена батьківського піклування зі сторони батька, суд доходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повною мірою відповідатиме інтересам малолітньої дитини.
Крім того, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За правилами частини 4 статті 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування (ч. 5 ст. 167 СК України).
Згідно вимог ст. 243 СК України, опіка установлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, та позбавлена батьківського піклування. Опіка встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно із ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду, крім іншого, у частці від доходу її матері, батька. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, також враховує стан здоров'я та матеріальне становище відповідача.
Як передбачено ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частки доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду і до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 150, 164, 166, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 27, 80, 141, 142, 206, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ
Позов Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради (код ЄДРПОУ 04052904, адреса: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Добропільський міський центр соціальних служб (код ЄДРПОУ 23429622, адреса: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83) - задовольнити.
Позбавити батьківський прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносного його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.09.2023 року, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини IBAN № НОМЕР_4 в АТ «Державний ощадний банк України».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Притуляк
07.11.23