Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/4256/23
нп 1-кс/490/7354/2023
31 жовтня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: об'єкт нерухомого майна -квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , із встановленням заборони будь-яким особам розпоряджатися цим майном.
В обґрунтування клопотання вказала, що 26.08.2023 року вказане в клопотанні майно, було визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12023150000000149, тому накладення арешту на них необхідно з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.
В судове засідання прокурор не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій клопотання підтримала та просила задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12023150000000149 від 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209, ч.2 ст.209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, знаходячись місті Миколаєві з корисливих мотивів, заволоділи шляхом обману нерухомим майном, чим спричинили матеріальні збитки у великих розмірах.
ОСОБА_4 , діючи умисно, використовуючи надані йому повноваження державного реєстратора та службове становище, зловживаючи ними, всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (в редакції від 01.01.2013), та інтересів служби, за відсутності законних підстав прийняв протиправні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом реєстрації права власності на вказану квартиру за особою - ОСОБА_5 на підставі підроблених документів, та квартири АДРЕСА_3 , шляхом реєстрації права власності на вказану квартиру за особою - ОСОБА_6 на підставі копій підроблених документів.
05.10.2023 року постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 квартира за адресою АДРЕСА_1 , була визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12023150000000149.
З урахуванням того, що вказана квартира має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення її збереження, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: об'єкт нерухомого майна -квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджання, користування та його відчуження.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8