Справа № 473/5869/23
ПОСТАНОВА
іменем України
"09" листопада 2023 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Казарєз К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Конопляне, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
ВСТАНОВИВ:
У протоколі серія ВАВ №984052 від 03.10.2023 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «З 08.09.2023 року по 21.09.2023 року ОСОБА_1 , 1983 р.н., ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2012 р.н., та ОСОБА_3 , 2016 р.н., які з 08.09.23 р. по 21.09.23 р. не відвідували навчальний заклад без поважних причин».
Посадовою особою поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилась, була повідомлена про час і місце слухання справи в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення їй судового виклику, клопотань про відкладення слухання справи до суду не подала, тому розгляд справи відбувся в її відсутності згідно із вимогами ст.268 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, суд враховує, що ч.2 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Разом із тим у розділі протоколу серія ВАВ №984052 від 03.10.2023 року «суть правопорушення» поліцейським, який склав цей протокол, нічого не вказано про повторність правопорушення, що є обов'язковою ознакою ч.2 ст.184 КУпАП, не вказано також коли мало місце перше правопорушення, яке дозволяє кваліфікувати дії ОСОБА_1 як повторне правопорушення.
Натомість, як до матеріалів справи долучено копію постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (дату якої не можливо визначити через неякісну ксерокопію), з якої вбачається, що ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Тобто елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, є вчинення саме повторно протягом року одного з діянь, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984052 від 03.10.2023 року в ньому працівником поліції, не дивлячись на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП, не зазначено про те, що порушення нею вчинено повторно протягом року після вчинення раніше одного з діянь, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП, а також того коли та яке саме діяння нею було вчинено раніше.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП (вчинення повторного правопорушення). що прямо зазначено в диспозиції даної статті.
За змістом статей 7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
З огляду на наведене суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984052 від 03.10.2023 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху (ст.254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Те, що правопорушення вчинено повторно - має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органами Національної поліції.
Таким чином, оцінюючи як доказ відповідно ст.252 КУпАП, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984052 від 03.10.2023 року складений без дотримання вимог закону, що тягне за собою визнання цього доказу недопустимим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки в протоколі серія ВАВ №984052 від 03.10.2023 року поліцейським, який його склав, не зазначено про повторність правопорушення, надана постанова суду не містить дати її ухвалення - тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.2 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар