Справа № 468/1989/23
2/468/522/23
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
08.11.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/1989/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна; приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович),
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. таким, що не підлягає виконанню. На обґрунтування вимог позивач в заяві зазначив, що 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис №81971 щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №4831/683DCLRG1PT від 28.04.2015 року в сумі 32494,89 грн. На підставі вказаного виконавчого напису було відкрите виконавче провадження про примусове стягнення вказаної суми з позивача на користь відповідача. Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість, про стягнення якої був вчинений виконавчий напис, стосується договору, який не був нотаріально посвідчений.
На підставі викладеного, позивач просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Грисюк О.В. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню та стягнути витрати по сплаті судового збору.
Позов надійшов до суду 06.09.2023 року.
13.09.2023 року відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач не забезпечив явку до суду свого представника, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з'явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Заявлений позивачем в позові в якості третьої особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. до суду не з'явився, пояснень на позов не надав, про час слухання справи повідомлялася рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням.
Заявлений позивачем в позові в якості третьої особи приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. до суду не з'явився, пояснень на позов не надав, про час слухання справи повідомлялася рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням.
Дослідивши наявні у справі матеріали (копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.02.2022 року; копію поштового конверту; відомості про відстеження руху поштового відправлення; копію виконавчого напису №81971 від 12.06.2021 року), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за заявою ТОВ «Вердикт Капітал», був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 81971 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №4831/683DCLRG1PT від 28.04.2015 року у сумі 32494,89 грн.
На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження.
Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.1 пункту 3 Глави 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачена можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, та для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, встановлені такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2019 року по справі №910/13233/17 Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття. З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
При цьому, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 в редакції від 29.11.2001 року не передбачає стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за кредитними договорами, крім договорів, які були нотаріально посвідченні, що передбачає п.1 Переліку.
Це також підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим в постанові від 21.09.2021 року по справі №910/10374/17.
Натомість в даному випадку позивач вказав, що кредитний договір, на підставі якого був вчинений виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, натомість відповідачем суду не надано доказів того, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, а складений в простій письмовій формі договір не є тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, про що вказано в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року №757/24703/18-ц.
Таким чином, вчиняючи 12.06.2021 року виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що внаслідок визнання нечинною постанови КМУ від 26.11.2014 року №662, якою внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, щодо можливості стягнення за кредитними договорами - на час вчинення виконавчого напису не передбачалась можливість стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів заборгованості за кредитними договорами, які не були нотаріально посвідченні при укладенні.
За таких обставин, достатніх підстав для вчинення виконавчого напису не було, тому виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Внаслідок задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору за подання позову відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 141; 264; 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною виконавчий напис за реєстровим номером 81971 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 32494 (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 89 копійок за кредитним договором №4831/683DCLRG1PT від 28.04.2015 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (вул. Кудрявський Узвіз, 5-б, 04053, ідентифікаційний код 36799749).
Треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 );
Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович ( АДРЕСА_3 ).
суддя: