Справа № 344/20362/23
Провадження № 11-сс/4808/344/23
Категорія ст. 181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023091010003178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, оскільки винесена з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону та через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що судом не надано жодної оцінки долученим до клопотання стороною обвинувачення документам на підтвердження наявності в діях ОСОБА_8 ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КК України - можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, стороною обвинувачення долучено документи про те що ОСОБА_8 неодноразово вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення, та на шлях виправлення та перевиховування не став.
Наголошує, що слідчий суддя при розгляді не в повній мірі врахував наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обставин усвідомлення ОСОБА_8 неминучості покарання за вчинення злочину, за який передбачене максимальне покарання до 8 років позбавлення волі.
Також вказує, що слідчим суддею не враховано наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно можливості вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_8 . Також не в повній мірі враховано, що підозрюваний офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку та не має стійких соціальних зв'язків.
Вважає, що слідчим суддею належним чином не надано оцінку обставинам, зазначеним у ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється; відсутність постійного місця роботи; репутацію підозрюваного.
Наголошує, що необхідно врахувати, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не представляється можливим, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Також застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 задоволено частково. Застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено йому залишати житло в нічний час з 20 год. по 08 год., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , покладено відповідні обов'язки.
Слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а не тримання під вартою, на якому наполягає прокурор.
Слідчий суддя дійшов висновку, що домашній арешт в нічний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками в кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить запобігання існуючим ризикам згідно з ст. 177 КПК України та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків;
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважають її безпідставною.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту відповідає цим вимогам, слідчий суддя правильно відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про доцільність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
В суді першої інстанції долученими до клопотання копіями доказів підтверджено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вони підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Так, підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, об'єктивно підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 27 жовтня 2023 року (а.п. 1-3), протоколом допиту представника потерпілого від 09 жовтня 2023 року (а.п. 8), протоколом огляду предметів від 07 жовтня 2023 року (а.п. 9-11), протоколом огляду місця події від 12 жовтня 2023 року (а.п. 12-13), протоколом допиту представника потерпілого від 09 жовтня 2023 року (а.п. 20), протоколом огляду відеозаписів від 11 жовтня 2023 року (а.п. 21-22), повідомленням про підозру від 24 жовтня 2023 року (а.п. 23-24) та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, сукупність відомостей, які містяться в клопотанні та долучених до нього доказах дали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України не є такими істотними, що потребує обрання запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою, та в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. При цьому, лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою того, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування, є недостатнім для обрання зазначеного прокурором запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ч. 4 цієї статті якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як згідно з ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, у санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання відносно особи підозрюваної, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені слідчим ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Під час апеляційного розгляду прокурором не наведено таких обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з 20 год. по 08 год. є недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
З огляду на необхідність обрання запобіжного заходу, обумовленого підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, його обставини, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведення стороною обвинувачення того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти цим ризикам, інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України, слідчий суддя мав всі підстави для висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту в нічний час з 20 год. по 08 год. з покладенням відповідних обов'язків.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу.
Суд апеляційної інстанції не вбачає на даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023091010003178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5