Справа № 727/10891/23
Провадження № 2-а/727/97/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Гермак К.О.,
представника позивача: Колесника О.В.,
представника відповідача: Панкратова Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №1648 від 12.09.2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що він, ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, отримавши направлення для проходження медичного обстеження на визначення ступеня придатності для проходження служби в ЗСУ, від проходження медичного огляду відмовився, пояснив, що має бажання проходити його за місцем реєстрації.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки не порушував покладений на нього обов'язок щодо проходження медичного обстеження.
Зазначив, що 31.08.2023 року, перебуваючи у робочому рейсі, переміщувався на вантажівці з м.Тернопіль до м.Чернівці. Він працює водієм автотранспортного засобу у ФОП ОСОБА_2 з 18.08.2023 року, що підтверджується наказом про прийняття на роботу №11 від 17.08.2023 року. Переміщення вантажу здійснювалось відповідно до договору про надання послуг №07/25-ПП, укладеного між ТОВ «Маршалл Табако» та ФОП ОСОБА_2 , а також згідно накладних на переміщення №282, №283, товарно-транспортних накладних №08/31/04, 08/31/08 з місця зберігання тютюнових виробів ТОВ «Маршалл Табако» у м.Тернопіль до місця зберігання тютюнових виробів ТОВ «Маршалл Табако» у м.Чернівці.
Переміщуючись до м.Чернівці, вантажівку, якою він керував, було зупинено в населеному пункті Хрещатик на блок-пості.
Вказував, що на вимогу представника 6-го відділу Чернівецького районного ТЦК та СП він прослідував до приміщення ТЦК та СП у м.Заставна в супроводі працівників ТЦК та СП з метою уточнення особистих даних. Після уточнення даних, працівники ТЦК та СП наголосили на необхідності проходження військово-лікарської комісії. Позивач ОСОБА_1 пояснив працівникам ТЦК та СП, що перебуває у робочій поїздці, підтвердивши це наявними документами, також повідомив, що може пройти ВЛК за місцем реєстрації. Таким чином, він фактично не відмовлявся від проходження ВЛК, а зазначив про неможливість його проходження у м.Заставна негайно у силу робочої поїздки.
При цьому, працівники 6-го відділу Чернівецького районного ТЦК та СП виписали позивачу повістку №217п, відповідно до якої, йому було наказано з'явитись до 4-го відділу Кам'янського РТЦК та СП у м.Жовті Води, а також склали протокол про адміністративне правопорушення №190 від 31.08.2023 року, який підписав старший лейтенант ОСОБА_3 .
Вважає, що відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній факт відмови від проходження військово-лікарської комісії з огляду на те, що він отримав повістку про явку до 4-го відділу Кам'янського РТЦК та СП на 01.09.2023 року, а протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно нього 31.08.2023 року. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення був складений щодо нього передчасно, за день до моменту, коли він мав би з'явитись до ТЦК та СП відповідно до повістки.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову №1648 від 12.09.2023 року Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою суду від 11.10.2023 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відзив обґрунтовано тим, щоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ №64/2022 від 24.02.2022 року та Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 24.02.2022 року в Україні запровадженого воєнний стан, який діє з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року та продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 днів.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію.
31.08.2023 року ОСОБА_1 видано направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності для проходження військової служби. Разом з тим, позивач від отримання направлення відмовився, про що працівниками шостого відділу Чернівецького РТЦК та СП складено відповідний акт від 31.08.2023 року.
В той же день старшим офіцером шостого відділу Чернівецького РТЦК та СП старшим лейтенантом В.Гордіцею складено відповідний рапорт.
У зв'язку із тим, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КпАП України уповноваженою особою шостого відділу Чернівецького РТЦК та СП складено адміністративний протокол від 31.08.2023 року. Заперечень у позивача щодо складання відносно нього протоколу не було. Відповідно до поданих пояснень встановлено, що він відмовляється від проходження медичного огляду в м.Заставна. ОСОБА_4 особисто під підпис повідомлений про дату розгляду адміністративної справи, клопотань про перенесення чи відкладення розгляду справи не поступало.
12.09.2023 року уповноваженою особою Чернівецького РТЦК та СП проведено розгляд справи відносно ОСОБА_4 . Останній на розгляд справи не прибув.
Зазначив, що винуватість позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КпАП України підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: - протокол №190 від 31.08.2023 року; - паспортом громадянина України; - направленням на медичний огляд; - поясненням до протоколу; - актом відмови від проходження ВЛК; - рапортом від 31.08.2023 року.
Вказував, що посилання позивача про те, що він бажає пройти ВЛК по місцю реєстрації проживання є надуманим, бездоказовим та не підтверджується допустимими доказами. На момент подачі позову, ОСОБА_1 так і не з'явився до четвертого відділу Кам'янського РТЦК та СП для оновлення персональних даних та проходження медичного обстеження.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобільної підготовки та мобілізації.
Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив, викладені в ньому обставини. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КпАП України закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до п.1.1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджений наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (надалі Положення) медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Відповідно до п.1.4 Розділу ІІ Положення про медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею, відповідно до п. 10 якої резервісти, військовозобов'язані, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового сержантського, старшинського та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проходять медичний огляд у ВЛК ТЦК та СП, гарнізонні (госпітальні) ВЛК.
Відповідно до п.п.4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки.
Як було встановлено судом, 31.08.2023 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи 6 відділу (м.Заставна) Чернівецького РТЦК та СП, старшим лейтенантом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №190 за ст.210 ч.2 КпАП України (а.с.15).
12.09.2023 року начальником Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником Миронець Ю.В. винесено постанову №1648 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою установлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та отримавши направлення для проходження медичного обстеження на визначення ступеня придатності для проходження служби в ЗСУ, від проходження медичного огляду відмовився, пояснив, що має бажання проходити його за місцем реєстрації.
Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КпАП України та накладено штраф у розмірі 850 гривень (а.с.13-14).
Відповідальність за ч.2 ст.210 КпАП України настає у разі порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненні в особливий період.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українии кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази надають суду учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
У постанові №1648 вказано, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.210 ч.2 КпАП України підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: - протоколом №190 від 31.08.2023 року; - паспортом громадянина України; - направленням на медичний огляд; - поясненням до протоколу; - актом відмови від проходження ВЛК; - рапортом від 31.08.2023 року (а.с.13).
Судом також встановлено, що відповідно до наказу №11 від 17.08.2023 року, виданого ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийнято на роботу за основним місцем роботи на посаду водія автотранспортного засобу з 18.08.2023 року (а.с.17).
25.07.2023 року між ТОВ «Маршалл Табако» та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір №07/25-ПП про надання послуг, відповідно до якого ФОМ ОСОБА_2 зобов'язується надати ТОВ «Маршалл Табако» послуги з організації перевезення вантажу автомобілями, а ТОВ «Маршалл Табако» прийняти та оплатити належним чином надані послуги (п.1.1 договору).
Згідно накладних на переміщення №282, 283 від 31.08.2023 року та товарно-транспортних накладних №08/31/04, №08/31/08 від 31.08.2023 року водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу, а саме: сигарет з місця зберігання тютюнових виробів ТОВ «Маршалл Табако» у м.Тернопіль до місця зберігання тютюнових виробів ТОВ «Маршалл Табако» у м.Чернівці (а.с.23-28).
Відповідно до товарно-транспортної накладної №08/31/04 від 31.08.2023 року ОСОБА_5 було відпущено товар на суму п'ять мільйонів чотириста дев'яносто тисяч гривень та згідно товарно-транспортної накладної №08/31/08 від 31.08.2023 року ОСОБА_5 було відпущено товар на суму дев'ятсот п'ятнадцять тисяч гривень.
Тобто, ОСОБА_1 31.08.2023 року коли його було зупинено працівниками ТЦК перебував у робочій поїздці та переміщував товар на суму понад п'ять мільйонів чотириста тисяч гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 31.08.2023 року, будучи військовозобов'язаним, отримавши направлення для проходження медичного обстеження на визначення ступеня придатності для проходження служби в ЗСУ, останній від проходження медичного огляду відмовився, пояснив, що має бажання проходити його за місцем реєстрації.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою у визначений у ній строк для проходження медичного огляду.
При цьому, норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.
Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до наведеного вище Порядку №1487, згідно якому повістка має відривну частину розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені.
У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, на ім'я ОСОБА_1 було складено повістку №217П про необхідність його явки до 4-го відділу Камянецького РТЦС та СП в м. Жовті води 01.09.2023 року о 09 год. 00 хв.
Також, представником відповідача було долучено до матеріалів справи направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 №1130 від 31.08.2023 року та акт про відмову в отриманні направлення від 31.08.2023 року.
Згідно акту про відмову в отриманні направлення від 31.08.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 31.08.2023 року о 12 год. 00 хв. з метою визначення ступеню придатності для проходження військової служби, отримавши направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії відмовився проходити медичну комісію. Зазначений акт складено у присутності двох свідків. Підпис ОСОБА_1 він не містить.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно абзацу третього мотивувальної частини оскаржуваної постанови зазначено, що ОСОБА_1 отримав направлення, однак відмовився від проходження медичного огляду.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень в оскаржуваній постанові №1648 від 12.09.2023 року підтвердив факт одержання позивачем направлення для проходження медичного обстеження.
Аналізуючи надані сторонами докази та даючи оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу на те, що у виданому направленні №1130 від 31.08.2023 року суб'єктом владних повноважень не було визначено строку, у який ОСОБА_1 зобов'язаний був прибути для проходження медичного огляду.
Крім того, суд враховує, що відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №190 відносно позивача 31.08.2023 року, тобто того ж дня, коли останнього було зупинено під час перевезення вантажу на виконання його трудових обов'язків та видано направлення №1130.
Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово- зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити РТЦК та СП про поважність причин не прибуття за повісткою.
Однак, суб'єкт владних повноважень не визначив строку виконання вимоги про проходження медичного огляду ОСОБА_1 у направленні, у повістці, що була вручена позивачу визначено строк явки до ТРЦК та СП 01.09.2023 року 09 год. 00 хв. При цьому, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача негайно 31.08.2023 року, незважаючи на те, що останній на момент зупинки виконував свої трудові обов'язки по доставці габаритного вантажу, вартістю понад шість мільйонів гривень, який позивач зобов'язаний був доставити до пункту призначення 31.08.2023 року.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1638 від 12.09.2023 року.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №1648 від 12.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.