36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08 червня 2010 р. Справа № 5/47
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна Компанія", 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт", 36008, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Ветеринарна, 22; поштова адреса: 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 4
про стягнення 220163,07 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Годз Р.С.
від відповідача: Бережна Н.М.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 220163,07 грн. заборгованості, з яких: 190517,60 грн. - борг за договором купівлі-продажу № 14/08/09-К від 14.08.2009 року, 6081,32 грн. - пеня, 19051,76 грн. - штраф, 892,56 грн. - 3 % річних та 3619,83 грн. - інфляційні нарахування.
Від позивача по справі надійшла заява про уточнення позовних вимог. Згідно поданої заяви позивач зменшив суму основного боргу на 20000,00 грн., у зв'язку з частковою сплатою та просить суд стягнути з відповідача 200163,07 грн.
Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити або підставу, або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 14/08/09-К від 14.08.2009 року в сумі 200163,07 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні наявність заборгованості не заперечує, але зазначає, що на даний момент підприємство не має можливості погасити борг, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
14.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна Компанія" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 14/08/09-К.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) зобов'язався передати розкидач органічних добрив ProTwin Slinger 8124 - об'єм 9 м.куб., укомплектований вилкою на 20 шліців, виробництва фірми KUHN KNIGHT (США) (товар) у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, на умовах договору.
Позивач відповідно п. 1.1 укладеного договору передав відповідачу товар на суму - 381017,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000109 від 18.08.2009 року через Перепелицю Ігора Олександровича (довіреність № 102 від 18.08.2009 року) та актом прийому-передачі техніки від 19.08.2009 року.
20.08.2009 року між сторонами також був підписаний договір застави, за яким відповідач передав у заставу позивачу розкидач органічних добрив ProTwin Slinger 8124 - об'єм 9 м.куб., укомплектований вилкою на 20 шліців, виробництва фірми KUHN KNIGHT (США).
Згідно п. 2.1 договору покупець зобов'язаний сплатити грошову суму за товар в розмірі 381017,60 грн.
У відповідності до п. 2.1.1 договору, частина вартості товару в сумі 190500,00 грн. - сплачується як попередня оплата не пізніше 17.08.2009 року.
На виконання п. 2.1.1 договору відповідач сплатив 190500,00 грн. за товар, в підтвердження оплати позивач надав виписку з банківського реєстру від 18.08.2009 року.
Відповідно п. 2.1.2 договору решта вартості товару, що складає 190517,60 грн., відповідач зобов'язався сплатити до 31.01.2010 року.
Відповідач за отриманий товар в порушення п. 2.1.2 договору не розрахувався. На момент подання позовної заяви основний борг склав 190517,60 грн.
08.02.2010 року на адресу відповідача направлено претензію від 02.02.2010 року з вимогою про сплату боргу.
Відповідач претензію залишив без відповіді, розрахунки з позивачем не провів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач платіжним дорученням № 135 від 31.05.2010 року сплатив 20000,00 грн. за товар, у зв'язку з цим позивач уточнив позовні вимоги, а саме - зменшив розмір боргу, який складає 170517,60 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів погашення заборгованості в розмірі 170517,60 грн. відповідач суду не надав.
Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 170517,60 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносяться господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.
За визначенням ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.2010 року по 29.03.2010 року, яка, згідно розрахунку позивача, складає 6081,32 грн. та штраф в сумі 19051,76 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору у випадку невиконання та неналежного виконання покупцем у строк зобов'язань, відповідно до п. 2.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому покупець зобов'язаний крім пені, сплатити продавцю штраф у розмірі 10 % від суми, яка зазначена в п. 2.1.3 даного договору.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розімірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем пені та штрафу, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем 3619,83 грн. інфляційних нарахувань за лютий 2010 р. та 892,56 грн. - 3 % річних за період з 01.02.2010 року по 29.03.2010 року обгрунтовані і підлягають задоволенню.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача розмір юридичних послуг в сумі 10000,00 грн., які надані позивачу на підставі договору № 01/02-10 про надання юридичних послуг від 01.02.2010 року та акту здачі-приймання наданих послуг від 29.03.2010 року.
Судом встановлено, що юридичні послуги надані позивачу адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 562 від 26.11.2007 року.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат віднесено витрати на оплату послуг адвоката.
Згідно вимог ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
У відповідності до п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 року передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума державного мита в розмірі 2201,63 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (36008, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Ветеринарна, 22; поштова адреса: 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 4, р/р 260070650 в ВАТ "Мегабанк", МФО 331757, код ЄДРПОУ 34698269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна Компанія" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224, р/р 26005300059082 в АКБ "Форум", м. Київ, МФО 322948, код ЄДРПОУ 35822918) - 170517,60 грн. основний боргу, 6081,32 грн. пені, 19051,76 грн. штрафу, 892,56 грн. - 3 % річних, 3619,83 грн. інфляційних нарахувань, 2201,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.
Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.