УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
08 листопада 2023 року справа № 580/10408/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в непроведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 року та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 29.03.2022 № 33/44/1-К-2300/08-1637 від Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” на ім'я ОСОБА_1 , з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 3100,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції - 35% - 1855,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 65,4% - 4679,37 грн, премія 60,96% - 7214,23 грн, усього: 19048,60 грн.
Під час вивчення позовної заяви суддя з'ясував, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суддя зазначає, що у цій справі позивач у квітні 2022 року звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 29.03.2022 № 33/44/1-К-2300/08-1637 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
15.04.2022 відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Отже, позивач дізнався про порушення своїх прав з рішення від 15.04.2022.
Разом з тим, цей позов поданий 06.11.2023, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення в суд.
При цьому позивач не довів об'єктивної неможливості звернення в суд у шестимісячний строк з часу отримання рішення від 15.04.2022.
Суддя враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 160/6430/20.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення в суд з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК