УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
08 листопада 2023 року справа № 580/10385/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
03.11.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вул.Володимирська, будинок 26; код ЄДРПОУ 00034039) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною відмову відповідача у виготовленні та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43, 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - ЗУ № 2262-XII) та положень Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00грн), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00грн), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки, для проведення з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
зобов'язання відповідача підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 ЗУ № 2262-XII та положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00грн), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00грн), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року.
Додатково просили розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вважаючи, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2022-2023 роках повинно визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, позивач звернувся заявою до відповідача про складення та подання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, відповідач всупереч вимог закону відмовив.
До позовної заяви представник позивача додала:
клопотання про витребування доказів;
заяву, в якій просила вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду зі вказаним адміністративним позовом (далі - Заява). Застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду матиме наслідок неможливість реалізувати позивачем право, передбачене ст.51 ЗУ № 2262-XII, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення. Посилалася на ухвалу Верховного Суду від 25.09.2023 у справі №380/1907/23, в якій Суд зазначив, що застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене ст.51 ЗУ № 2262-XII на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення. Також відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Позивач не урахував, що згідно з ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ст.242 КАС України врахував висновки постанови Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22 щодо ідентичних обставин спору. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив:
«…законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 20.10.2022, заявив позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невидачі довідок для перерахунку пенсії із 01.02.2020, із 01.01.2021 та із 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
"…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
Згідно частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 №45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 20.10.2022 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на день оприлюднення постанови Верховного Суду від 02.08.2022 року №440/6017/21, а саме 05.08.2022, який на його думку пов'язується із днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів.
При цьому, в заяві про поновлення строку від 02.11.2022 зазначав, що "До цього часу подібні правові висновки були відсутні, а адміністративні суди в справах подібної категорії відмовляли у задоволенні позовних вимог, які заявлені у даному адміністративному позові".
Суди попередніх інстанцій надали оцінку таким доводам заявника та правильно вказали, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені належними доказами.»
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 01.01.2022. Позивач звернувся до суду 28.10.2023 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Отримання листа відповідача від 06.10.2023 у відповідь на заяву представника позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав. Звертаючись до суду 28.10.2023 (відомості відділення Укрпошти у на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду), пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо обставин, які виникли 01 січня 2022 року. Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо виготовлення та направлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява та Заява не містять.
Не підлягають врахуванню до спірних правовідносин висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 25.09.2023 у справі №380/1907/23, на які посилалася представник позивача у Заяві, оскільки колегія суддів відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, з мотиву ухвалення рішення у справі, правовідносини у якій не є подібними, за інших фактичних обставин справи з урахуванням іншої нормативної бази. Водночас у справі, що розглядається, правовідносини є подібними до справи №380/14933/22. Тому відповідні висновки Верховного Суду підлягають врахуванню.
Посилання представника позивача на неоднакові підходи суду касаційної інстанції у складі різних колегій суддів не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення позивачем до суду зі вказаним позовом, оскільки не перешкоджали позивачу дотриматися усталених на момент виникнення права висновків суду. Право на суд не є абсолютним та може підлягати легальним обмеженням, у т.ч. через застосування процесуальних строків, що забезпечують стабільність узгоджених правовідносин.
Оскільки спір не стосується нарахованої заборгованості, посилання на ст.51 ЗУ № 2262-XII не обґрунтоване. Позивач не довів, що мав перешкоди своєчасно звернутися до суду та вказані обставини стали перешкодою належному судовому захисту його прав. Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо отримання оновленої довідки станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії з 01.02.2022, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Вказаного обов'язку позивач дотримався. Водночас згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі, а підстави про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані у Заяві є неповажними.
Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИЛА:
1. У задоволенні заяви (вх. від 03.11.2023) адвоката Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити повністю.
Позовну заяву адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ