РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 р. Справа № 120/14975/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
27.09.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.06.2023 № 3120906733 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.06.2021 позивач звернувся до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Вінницький обласний ТЦК та СП) з проханням оформити та подати до органів Пенсійного фонду України перелік документів для розгляду питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років, однак отримав відмову, яку оскаржив до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, позов ОСОБА_2 задоволено та зобов'язано Вінницький обласний ТЦК та СП підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання вказаного рішення усі документи були надіслані відповідачу, однак рішенням від 01.06.2023 № 3120906733 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної вислуги років. Позивач з цим рішенням не погоджується та вважає його протиправним.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
11.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що згідно із ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а Вінницьким обласним ТЦК та СП надані відповідні документи позивача для призначення пенсії за вислугою років. Однак після їх опрацювання встановлено, що вислуга років позивача в календарному обчислення становить 15 років, а пільгова - 09 років 07 місяців 10 днів.
Відтак, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років, а тому оскаржуване рішення прийнято у межах та у спосіб визначених законодавством та скасуванню не підлягає.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 03.02.2023 позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого офіцера бортового вузла зв'язку у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 28.04.2017 №77 позивача було звільнено у запас Збройних Сил України за пп. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з закінченням строку контракту).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2017 № 122 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини з 31.07.2017. Зі змісту наказу вбачається, що станом на день виключення зі списків особового складу вислуга років ОСОБА_1 становить: у календарному обчисленні 15 років 0 місяців, у пільговому обчисленні - 24 роки 7 місяців.
25.06.2021 позивач звернувся до Вінницького обласного ТЦК та СП із заявою, в якій просив оформити та подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення йому пенсії за вислугою років , однак отримав відмову, яку згодом оскаржив до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Вінницького обласного ТЦК та СП щодо не оформлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Вінницький обласний ТСК та СП підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 апеляційну скаргу Вінницького обласного ТЦК та СП залишено без задоволення, а вищевказане рішення суду - без змін.
На виконання судового рішення Вінницький обласний ТЦК та СП листом від 24.05.2023 за № 952/9/4562 надіслав на адресу відповідача документи для прийняття рішення щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.06.2023 № 3120906733 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної вислуги років.
Позивач з рішенням пенсійного органу не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2016 р. по 30.09.2017 р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Частиною першою статті 17 Закону № 2262-XII визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону № 2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-XII, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.92 № 393 (далі - Постанова № 393).
При цьому суд враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин - звернення ОСОБА_1 до Вінницького обласного ТЦК та СП (червень 2021 року) пункт 3 Постанови № 393 (в діючій на той час редакції) визначав, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту "а");
один місяць служби за півтора місяця - на льотній роботі в авіації (за винятком видів авіації, зазначених у підпункті "б" цього пункту) - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абзац 2 підпункту "в").
Правовий аналіз положень Закону № 2262-XII дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років". В той же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Закон № 2262-XII не вказує, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 та від 20.01.2021 у справі № 620/509/19 зробив висновок, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Ця позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
Крім того, аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм законодавства у спірних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 120/3521/20-а та від 27.07.2022 у справі № 766/4549/17.
При цьому у вищезазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала наступні правові висновки: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пунктом 12 Порядку 3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Системний аналіз викладених положень Порядку 3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 554/2032/17.
Як вбачається з рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а, підставою для відмови у підготовці та направленні документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років Вінницьким обласним ТЦК та СП слугувала недостатність у позивача на дату виключення зі списків військової частини календарної вислуги років.
У зазначеному рішенні суд встановив, що вислуга років ОСОБА_1 на 31.07.2017 (на дату звільнення з військової служби) становить: у календарному обчисленні 15 років, у пільговому обчисленні - 24 роки 7 місяців. Водночас суд зауважив, що станом на 31.07.2017 вислуга років позивача, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 23 календарних роки, а саме 24 роки 7 місяців, що вказує на те, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
Відтак право позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII підтверджено рішенням суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.06.2023 № 3120906733 відповідач помилково дійшов висновку про відсутністю у позивача необхідної вислуги років.
Крім того, у вказаному рішення відповідач невірно зазначив пільгову вислугу років позивача, а саме - 09 років 07 місяців 10 днів, замість 24 роки 7 місяців, як слідує з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2017 № 122, який у свою чергу був доданий до листа Вінницького обласного ТЦК та СП від 24.05.2023 за № 952/9/4562 надісланого відповідачу для прийняття рішення щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до переконання, що пенсійний орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відмовляючи позивачу ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.06.2023 № 3120906733 визнається судом протиправним та скасовується.
Щодо дати призначення пенсії, то суд враховує, що відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 50 Закону № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону № 2262-XII пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Судами встановлено, що наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 28.04.2017 №77 позивача було звільнено у запас Збройних Сил України за пп. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з закінченням строку контракту), а наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2017 № 122 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини з 31.07.2017.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 120/14380/21-а встановлено, що 25.06.2021 позивач звернувся до Вінницького обласного ТЦК та СП із заявою, в якій просив оформити та подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення йому пенсії за вислугою років.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, належною та достатньою підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII у межах спірних правовідносин є заява позивача від 25.06.2021.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача про те, що у нього виникло право на призначення пенсії з 25.06.2020 з урахуванням положень ч. 3 ст. 50 Закону № 2262-XII
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, обравши при цьому вірний та найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 3120906733 від 01.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 25.06.2020.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне рішення суду складено 06.11.2023.
Суддя Сало Павло Ігорович