РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
08 листопада 2023 р. Справа № 120/14184/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-ГУПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2014 по 20.07.2023 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІП «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» яка була нарахована та виплачена на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 по справі № 120/2343/20-а, за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто, по 20.07.2023 року.
Ухвалою від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.
04.10.2023 та 10.10.2023 від відповідача надійшов відзив в позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії відповідно до зобов'язань покладених рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №120/2343/20-а та нараховану доплату, яку було включено до Реєстру судових рішень, виплачено в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України, а тому правові підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. Також вказав, що строки виплати нарахованої позивачу пенсії не порушено, а тому нема підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів. Окрім цього, представник відповідача звернув увагу на те, що поточна пенсія нараховується та виплачується позивачу своєчасно, а виплата на виконання рішення суду носить разовий характер, що виключає можливість застосування Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 19.11.2019.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №120/2343/20-а, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі № 1132-1112/Б-02/8-0200/20 від 16.03.2020, у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вищевказане рішення суду було виконано 20.07.2023 та перераховано на банківський рахунок позивача кошти у розмірі 34709,45 грн., що підтверджується копією виписки банку про надходження коштів. Сторонами у справі дана обставина не заперечується.
Позивач звернувся до ГУПФУ у Вінницькій області із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно вказаного вище рішення суду, на яку отримав лист ГУПФУ у Вінницькій області від 23.08.2023 з повідомленням про відсутність підстав для нарахування компенсаційних виплат.
Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
Так, відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати пенсії за минулий час визначений статтею 46 Закону №1058-ІV.
Так, відповідно до частини другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Таким законом є Закон України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 5 Закону №2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Згідно з статтею 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Статтею 7 Закону №2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №159 від 21.02.2001, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), норми якого конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Так, пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
З огляду на вищевказаний зміст норм Закону № 2050-III та Порядку № 159, випливає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Дія вказаних нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Вказане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 словосполучення, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 31.08.2021 у справі № 264/6796/16, від 08.06.2022 у справі № 200/5213/20-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 08.09.2022 у справі № 200/5213/20, від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20.
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати; затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 за результатом розгляду справи № 120/2343/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 120/2343/20 ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, внаслідок якого, позивачу нараховано суму доплати в розмірі 34709,45 грн..
Виплата доплати в розмірі 34079,45 грн. проведена позивачу 20.07.2023.
Отже, зазначені обставини свідчать про те, що виплата належної позивачу пенсії здійснена несвоєчасно, з порушення встановлених строків її виплати.
Щодо доводів представника відповідача про те, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, оскільки має разовий характер, то суд зазначає, що такі кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Таким чином, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.07.2018 у справі № 521/940/17.
З огляду на встановлені судом обставини несвоєчасної виплати сум пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 120/2343/20, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, суд вважає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для задоволення даного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії - 20.07.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №120/2343/20-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії - 20.07.2023.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: