справа №991/9724/23
провадження №1-кс/991/9819/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«08» листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 02 листопада 2023 року ним, як головою ГО «НОН-СТОП», з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту НАБУ було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, встановлених під час звернення до ГО «НОН-СТОП» міноритарних акціонерів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мають частку акцій у ПрАТ «ХУМ№11» в розмірі 12.3536% та 5.899 з приводу захисту прав акціонерів, а також щодо злочинних дій посадових осіб ПрАТ «Харківське управління механізації № 11» (в подальшому ПрАТ «ХУМ № 11»), а саме привласнення бюджетних коштів, ухилення від сплати податків, незаконне використання земельних ділянок, споруд, незаконне зайняття земельних ділянок, корпоративні порушення щодо виплати дивідендів по акціям, а також доведення до банкрутства підприємства, тощо. При цьому, всупереч положенням ст. 214 КПК України, на даний час відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, його не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано, що заявник вважає протиправною бездіяльністю та укриттям злочину і просить зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості за його заявою та розпочати розслідування.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, в прохальній частині скарги просив суд проводити судовий розгляд без його участі.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився, від ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення з яких вбачається, що з аналізу заяви голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 було з'ясовано, що заявником не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, у зв'язку з чим на момент її розгляду були відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень. Представник НАБУ просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , а її розгляд проводи за їх відсутності.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності детектива НАБУ, який був повідомлений про розгляд належним чином, із урахуванням поданих заперечень та за відсутності заявника, який просить здійснювати такий розгляд без нього.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги з додатками та письмові пояснення представника особи бездіяльність якої оскаржується, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 02 листопада 2023 року ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що, на його думку, за викладених у заяві обставин, керівництво ПрАТ «ХУМ №11», під керівництвом ОСОБА_7 за попередньою змовою із керівництвом ПП «УРЦ» ОСОБА_8 , посадовими та службовими особами Харківської міської ради, Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, вчинили ряд злочинних дій, а саме: ухилення від сплати податків; вчинення шахрайських дій; протиправне заволодіння майном підприємства, а саме акціями міноритарних акціонерів ПрАТ «ХУМ №11» - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мають 12.3546% та 5.899% акцій відповідно та інших міноритарних акціонерів. Крім того, ОСОБА_7 , шляхом штучного завищення видатків на підприємстві ПрАТ «ХУМ №11» створює умови, в яких розрахунки з міноритарними акціонерами є неможливими, та такими, що прямо порушують їх права на отримання дивідендів. Окрім цього, всупереч діючому законодавству, акції ПрАТ «ХУМ №11» були продані ПП «УРЦ» без повідомлення про це міноритарних акціонерів, що також є ознаками протиправних діянь по відношенню до останніх. Окрім цього, ОСОБА_7 надає в оренду за готівкові грошові кошти земельні ділянки та приміщення ПрАТ «ХУМ №11» іншим підприємствам, при цьому, ухиляючись від сплати податків та надходження доходу до підприємства. Також, ПрАТ «ХУМ №11» виконує роботи що пов'язані із замовленнями військового напряму. Умисне доведення до банкрутства створює умови, при яких виконання вказаних замовлень є неможливим та таким, що негативно впливає на обороноздатність держави, і відповідно є ознаками державної зради та пособництва державі-агресору. В той же час, відомо, що керівництво ТОВ «УРЦ» та керівництво ТОВ «НР» «АВЕРС» шляхом приховування даних, які стосуються акцій, сприяють злочинній діяльності вказаних керівників підприємств і відповідно також залучені до протиправних дій, що порушують права та інтереси міноритарних акціонерів ПрАТ «ХУМ №11». Вказані злочинні дії посадовими особами ПрАТ «ХУМ № 11» та ПП «УРЦ» вчиняються під прикриттям правоохоронних та контролюючих органів, які, укриваючи кримінальні правопорушення, з корупційних мотивів, є посібниками всіх перерахованих вище злочинів, оскільки зловживаючи своїми службовими повноваженнями, вони не лише сприяють укриттю злочинів та й сприяють продовженню вчинення злочинів з метою отримання неправомірної вигоди. Заявник вказує, що в діях зазначених вище осіб вбачаються ознаки в кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 219, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369-1 КК України. Заявник при цьому зазначає, що вказані корупційні і зухвалі схеми в умовах повномасштабної агресії, яку веде російська федерації проти України, посягають на національну безпеку, можуть негативно вплинути на міжнародний авторитет України, що, в свою чергу, завадить залученню міжнародної допомоги у військовий час, заподіюють значної економічної шкоди державі, в тому числі шляхом недодання відповідних обов'язкових платежів до бюджету
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 02 листопада 2023 року, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Вважаю за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (попередня змова; ухилення від сплати податків; вчинення шахрайських дій; протиправне заволодіння майном; умисне доведення до банкрутства; державна зрад; пособництво державі-агресору; корупційні мотиви; зловживання службовими повноваженнями; отримання неправомірної вигоди та інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що оформлення ГО «НОН-СТОП» заяви про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням 96 адресатів, свідчить про її формальність та переслідування головою цієї організації іншої мети, ніж та яка декларується. На подолання проявів корупції у нашій державі прикуто достатньо уваги, як правоохоронних органів, так і міжнародних організацій, але, на мою думку, така боротьба не може відбуватися конвеєрним способом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1