ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08 листопада 2023 року м. Чернівці
справа № 726/149/17
Суддя судової палати в цивільних справах Чернівецького апеляційного суду Перепелюк І. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 20 вересня 2023 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановила:
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 20 вересня 2023 року позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій міститься клопотання про зменшення розміру судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначає, щоб подати апеляційну скаргу до суду їй потрібно сплатити судовий збір в сумі : 63101,19 х 150 % = 94651,79 грн яка є непомірно великою для апелянта, оскільки вона перебуває в декретній відпустці, не має заробітку. Чоловік апелянта також не має постійного заробітку, ніде не працює, сім'я апелянта є малозабезпеченою.
Просить зменшити судовий збір за подання апеляційної скарги до 20 000 - 25 000 грн, яку апелянт може сплатити.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частинами 1 та 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону «Про судовий збір» визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу п.29 Постанови №10 від 17.10.2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи ( довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року по справі 0940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу ст.8 Закону «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…., тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5 Закону, або предметом спору не охопленим вказаною статтею, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд в постанові від 30 березня 2021 року в справі 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ неодноразово звертає увагу на те, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Так, апелянтом на підтвердження свого майнового стану надано копію свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_5 , довідку від 19 жовтня 2023 року про розмір щомісячної одноразової допомоги при народженні дитини, з якої вбачається, що допомога за період з березня 2021 року по вересень 2023 року складає 25 800 грн, та податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №9400833653 від 30.12.2021 року, з якої вбачається, що дохід за наведений вище період склав 0,00 грн.
Зважаючи на подані докази майнового стану, а також враховуючи, що забезпечення права на апеляційне оскарження є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду та з метою забезпечення апелянту права на судовий захист, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання про зменшення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, апелянту необхідно здійснити оплату судового збору в розмірі 25000 грн за наступними реквізитами: рахунок: UA258999980313161206080024405; отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача коштів Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку- п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення зазначених вище недоліків, подавши до апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і визначеному розмірі.
Керуючись ст.8 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст.136, 185, 354, 356-357 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору задовольнити.
Зменшити розмір судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 20 вересня 2023 року залишити без руху.
Для сплати судового збору в розмірі 25000 грн надати ОСОБА_1 строк - п'ять днів, з дня отримання копії ухвали, про що повідомити апелянта.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Б. Перепелюк