ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08 листопада 2023 року м. Чернівці
Справа № 713/1095/23
Провадження 22-ц/822/846/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Литвинюк І. М., Височанської Н.К., Перепелюк І.Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи членом сім'ї військовослужбовця,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження.
На дану ухвалу суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений частиною 1 статті 354 ЦПК України, а наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки обґрунтування суперечать матеріалам справи.
Копія ухвали Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року неодноразово направлялася на електронну адресу заявника (ІНФОРМАЦІЯ_2) та на електронну адресу його представника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які зазначені апелянтом в апеляційній скарзі.
З довідок про доставку електронного листа вбачається, що копія ухвали направлені на вищезазначені електронні адреси апелянта та його представника, та доставлені 19 жовтня 2023 року (а.с. 57, 58).
Проте, станом на 08 листопада 2023 року апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк, чим не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Частини 3 та 4 статті 357 ЦПК України визначають, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч.1 ст.131 ЦПК України).
Матеріали справи не містить заяви ОСОБА_1 про повідомлення суду щодо зміни місця перебування або місцезнаходження.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, пункт 41,від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27).
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, пункт 46).
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).
Поважними причинами пропуску строку вважаються такі обставини, за яких своєчасна подача апеляційної скарги стає неможливою або утрудненою.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права зобов'язує сторону самостійно цікавитися перебігом розгляду його справи. Тривала відсутність такого інтересу свідчить про його небажання добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала суду постановлена 08 червня 2023 року. Копія оскаржуваної ухвали направлена на поштову адресу позивача ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 . З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що оскаржувана ухвала ОСОБА_1 отримана особисто 29 липня 2023 року (а.с.29). Апеляційна скарга подана 19 вересня 2023 року до Чернівецького апеляційного суду шляхом направлення поштовими засобами зв'язку АТ «Укрпошта», що підтверджується відбитком поштового штемпеля та поштовим трекінгом 5006906661370, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений частиною 1 статті 354 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що стороною апелянта не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року, а тому у суду відсутні достатні правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її складання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді : І.М. Литвинюк
Н.К. Височанська
І.Б. Перепелюк