ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1798/23Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/3266/20 Категорія: на ухвалу Годік Л. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Черкаси
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Новіков О.М.
секретар Матюха В.І.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «ДЕБТ ФОРС»на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023 (повний текст складено 18.09.2023, суддя в суді першої інстанції Годік Л.С.) у цивільній справі за заявою ТОВ «ДЕБТ ФОРС» про заміну стягувача правонаступником, стягувач ТОВ «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
у серпні 2023 року ТОВ «ДЕБТ ФОРС»звернулося до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником, мотивуючи про те, що постановою від 29.04.2021 Черкаський апеляційний суд стягнув з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 11141323000.
03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 03-01/23 про відступлення прав вимоги за яким ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за Кредитним договором № 11141323000.
22.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс'та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 22-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за Кредитним договором № 11141323000.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».
Просить суд змінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 705/3266/20 у справі за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023 вказану заяву про заміну стягувача у справі відхилено з посиланням на недоведеність переходу до заявника ТОВ «Дебт Форс» прав вимоги щодо боржника за кредитним договором № 11141323000 у даній справі.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Дебт Форс» 03.10.2023 засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу міськрайонного суду скасувати та постановою апеляційного суду задовольнити вимоги заяви у справі.
В обґрунтування вказано на те, що права вимоги до боржника ОСОБА_1 позивач у справі про стягнення кредитного боргу ПАТ «УкрСиббанк» передав первісному кредитору ТОВ «Вердикт Капітал» згідно Договору факторингу №05/12 від 20.04.2012. У послідуючому вказане право отримав заявник у справі, чого суд першої інстанції не врахував.
У відзиві на вказану апеляційну скаргу сторона боржника ОСОБА_1 просила суд апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає її законною та належним чином обґрунтованою.
У відповіді на вказаний відзив ТОВ «Дебт Форс» наполягало на задоволенні вимог своєї апеляційної скарги з вказаних у ній мотивів.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що постановою від 29.04.2021 Черкаський апеляційний суд позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення боргу, 3% річних за прострочення виконання зобов'язання та пені задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором № 11141323000 у розмірі 18661,28 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5122 грн. та судовий збір у розмірі 1345,83 грн.
18.02.2022 Уманським міськрайонним судом Черкаської області було надіслано на адресу ТОВ «Вердикт Капітал» два виконавчих листа, які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 03-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за Кредитним договором № 11141323000.
У відповідності до п. 2.1 Договору №03-01/23 від 03.01.2023: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, попередній кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні попередньому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики,з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує попередньому кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
22.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 22-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за Кредитним договором № 11141323000.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 22-05/23 про відступлення прав вимоги від 22.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, попередній кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні попередньому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики,з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує попередньому кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Такими є фактичні обставини у справі.
Правовідносини, наявні між учасниками судового розгляду на їх підставі з приводу заміни сторони (стягувача) у справі, мають таке правове регулювання.
Згідно ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (як у даній справі).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження). Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі "Моргуненко проти України" від 06.09.2007 (заява № 43382/02) вказується таке: "Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. "Естіма Джордж проти Португалії" (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21.04.1998, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13.06.2006)."
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України) є правонаступництво в матеріальних правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям.
На стадії виконання судового рішення можлива заміна сторони у виконавчому провадженні правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред'явлення виконавчого документа до виконання, а частина п'ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред'явлення виконавчого документа до виконання, пов'язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні в силу умов частини п'ятої статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40). Так, згідно із частиною першою статті 41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
У даній справі встановлено, що постановою від 29.04.2021 Черкаський апеляційний суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 11141323000.
18.02.2022 Уманським міськрайонним судом Черкаської області надіслано на адресу ТОВ «Вердикт Капітал» два виконавчих листа, які повернулися назад до суду, який їх видав при цьому доказів відкриття виконавчого провадження за якими у матеріалах справи не має.
Згідно договору про відступлення прав вимоги від 03.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» продало ТОВ «Кампсіс Фінанс» відповідні права за кредитним договором № 11141323000 (т.2 а.с.123 на звороті) до боржника ОСОБА_1 .
У подальшому за договором про відступлення прав вимоги від 22.05.2023 ТОВ «Кампсіс Фінанс» продало ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (заявник у даній справі) відповідні права за кредитним договором № 11141323000 (т.2 а.с.127) до боржника ОСОБА_1 .
При цьому, згідно до додаткової угоди №1 від 27.06.2023 до договору про відступлення прав вимоги від 22.05.2023, за яким ТОВ «Кампсіс Фінанс» продало ТОВ «ДЕБТ ФОРС» право вимоги, сторонами проведено виправлення технічних помилок (описок) у п.2.1. договору від 22.05.2023 щодо вказівки про перехід прав від ТОВ «Вердикт Капітал» правонаступнику, в зв'язку з чим вказаний пункт договору цессії викладено в новій редакції ( т.2 а.с.126).
Таким чином суд першої інстанції необґрунтовано зазначив про те, що заявником не доведено перехід до нього прав вимоги до боржника ОСОБА_1 , адже такі висновки спростовуються вищевказаними доказами, наявними у матеріалах справи, яким суд першої інстанції відповідної оцінки не надав.
Більш того, зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що участь в договірних відносинах при переході прав вимоги від однієї сторони до іншої брали участь два товариства: ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Кампсіс», однак докази цьому в матеріалах справи відсутні,відповідно, вказаний висновок суд першої інстанції є невірним.
Оскільки заявником доведено перехід до нього прав стягувача у даній цивільній справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог відповідної заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, що відповідатиме приписам ч.5 ст.442 ЦПК України, про які вказано вище.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023 в даній справі слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про задоволення вимог заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 55, 367, 368, 374, 375, 381-384, 442 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу - задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023 у цивільній справі за заявою ТОВ «ДЕБТ ФОРС» про заміну стягувача правонаступником, стягувач ТОВ «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 - скасувати.
Заяву ТОВ «ДЕБТ ФОРС» про заміну стягувача у виконавчому листі правонаступником у даній справі - задовольнити.
Замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі № 705/3266/20 у справі за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до боржника ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 07.11.2023.
Суддя-доповідач
Судді