ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2023 року
м. Харків
справа 640/1068/17
провадження №22-ц/818/2065/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні користування нерухомим майном, встановлення сервітуту, -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року, постановлену суддею Губською Я.В.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2020 року у справі за вищевказаним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Статівка О.Є. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що наявні підстави для роз'яснення рішення суду, оскільки є незрозумілим питання чи зобов'язана ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування належною йому на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу до приміщень будинку та надвірних будівель, по земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що, у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України, відсутні підстави для роз'яснення рішення суду від 10 вересня 2020 року, воно є чітким та зрозумілим.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що у січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні користування нерухомим майном, встановлення сервітуту.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у здійсненні ним права користування належною йому на праві приватної власності частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу ОСОБА_1 до коридору літ. «1-1», площею 1,8 м1; частини передпокою літ. «1-2», площею 8,9 м2; коридору літ. «1-9», площею 19,3 м2; кладової літ. «1-10» площею 1,1м2; кладової літ. «1-11», площею 2,6 м2; житлової кімнати літ. «1-12», площею 17,8 м2; санітарного вузлу літ. «1-13», площею 4,5 м2; житлової кімнати літ. «1-14», площею 19,9 м2; кладової літ. «1- 15», площею 3,5 м2; житлової кімнати літ. «1-16», площею 20,7 м2; кладової літ. «1-17», площею 3,5 м2; ганку літ. «а», площею 6,2 м2; погрібу літ. «Г», площею 12,0 м2; воротам літ. «№ 2», площею 7,4 м2; частини огорожі літ. «№ З», площею 99,65 м2; частини замощення літ. «І», площею 14,65 м2, що відповідає 49/100 частині домоволодіння, та вигрібної ями літ. «№4» та вигрібної ями літ. «№5», які знаходяться у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог (в тому числі і встановлення сервітуту) відмовлено.
Рішення набрало законної сили.
Обгрунтовуючи заяву про роз'яснення ухвал суду від 10 вересня 2020 року у справі за вищевказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що йому є незрозумілим питання, чи зобов'язана ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування належною йому на праві власності частиною житлового будинку шляхом вільного доступу до приміщень будинку та надвірних будівель, по земельній ділянці, що належить їй на праві власності. Оскільки відповідачка наголошує, що відсутній сервітут та не зазначено про заборону їй чинити позивачу перешкоди.
Відповідно до приписів ч.1, 3 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, за змістом ст.271 ЦПК України, та з врахуванням наведених роз'яснень, які містяться в зазначених постановах Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Матеріали справи свідчать про те, що рішення, яке просить роз'яснити позивач, залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.
ОСОБА_1 просить суд роз'яснити питання щодо зобов'язання відповідачки не чинити йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, оскільки остання забороняє позивачу пересуватися по земельній ділянці, на якій розташоване його домоволодіння.
Колегія суддів вважає, що передбачені процесуальним законом підстави для роз'яснення рішення 10 вересня 2020 року відсутні, оскільки воно є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.
Доводи заявника, які викладені в заяві про роз'яснення рішення, не є підставою для роз'яснення рішення суду у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю.Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 08.11.2023 року.