ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 538/1482/23 Номер провадження 33/814/1627/23Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі адвоката Шестакова О.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 28.07.2023 року о 22-48 годині він керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti» р/н НОМЕР_1 по вул. Героїв України у м. Лохвиця, Миргородського району Полтавської області, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестера. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2023 року, та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що причина зупинки ОСОБА_1 є безпідставною. Крім того, посилається на те, що було порушено процедуру проведення огляду, адже він не погодився із результатами огляду на місці, і вимагав проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Стверджує, що його повезли проходити огляд в Лохвицьку лікарню, а коли під'їхали до лікарні, викликали чергового лікаря, довго на нього чекали, відтак огляд через це і не був проведений, після чого поліцейські склали протокол.
Скаржник посилається також на те, що під час складання протоколу йому не були роз'яснені його права та обов'язки,
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.07.2023 року о 22-48 годині він керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti» р/н НОМЕР_1 по вул. Героїв України у м. Лохвиця, Миргородського району Полтавської області, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестера. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2), направленням на огляд (а.с. 3), актом огляду на стан сп'яніння (а.с. 4), результатами алкотестера, згідно яких результат огляд склав 0,82 проміле (а.с. 5), відеозаписами.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.9а ПДР України.
Доводи апелянта про те, що причина зупинки ОСОБА_1 є безпідставною, суд відхиляє з огляду на те, що із рапорту, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що до працівників поліції звернулася особа, яка повідомила, що в м. Лохвиця по вул. Героїв України бачив автомобіль марки Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору нібито під керуванням нетверезого водія.
Твердження скаржника щодо того, що було порушено процедуру проведення огляду, адже він не погодився із результатами огляду на місці, і вимагав проведення огляду в закладі охорони здоров'я, але відповідний огляд так і не був проведений, суд відхиляє, зважаючи на наступне.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що останній може пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або в Лохвицькій лікарні у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. Результат огляду склав 0,82 проміле (а.с.5). Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 із його результатами погодився (а.с.4). Відтак, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння суд вважає доведеним належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.
Неможливість проведення огляду в медичному закладі не спростовує доведеності вказаного факту, та в сукупності з іншими обставинами справи не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов: 1) зафіксований належним чином факт керування транспортним засобом; 2) зафіксований належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп'яніння або його відмови від проходження відповідного огляду.
Факт керування ОСОБА_1 підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 28.07.2023 року, в якому ОСОБА_1 вказав, що він паркував машину (а.с.2). Із долученого до матеріалів справи відеозапису також вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 вийшов із-за керма, та в ході спілкування із поліцейським зазначав, що він тільки від'їхав від «Вегасу».
Відтак, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Героїв України у м. Лохвиця 28.07.2023 року о 22-48 год. суд вважає доведеним сукупність доказів у справі поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин